10.

73 8 0
                                    

Прийшов день від'їзду Феді.
П'ята година ранку, Таня допомагає Феді збиратись, а Олеся просто дивиться, та заздре Тані за тещо не вона його збирає.
- Ну що Федю, з Богом. Провести я тебе не можу, на носі вже родити маю - говорила Таня
- Та що я сам не дійду до станції? Я ж не мала дитина! - казав Федя
- Не мала, але ж мені потрібно щоб тебе хтось провів! - зиркнула на Олесю - Олесь, проведеш Федю до станції? А потім розкажеш як все пройшло. То що згодна?
- Так, як потрібно то проведу - промовила вона дивлячись на коханого, який дивився на неї
- Ну то добре, прощавай сестричко. Якщо щось було не так, то вибачай, знаєш ти мою натуру - обняв сестру, і поцілував у щоку - Ну все без довгиг доріг
- Прощавай Федь, ти тільки пиши як ти там, добре - казала Таня
- Добре. Ну що треба йти - подивився на Олесю він
- Пішли, а то запізнишся на потяг

У полі по дорозі кожен думав про своє, Олеся про те що він їй збрехав, і це їхня останя зустріч, а Федя про те як не піддатися чарам секретарок або іншим спокусницям, так же кортить бути вірним Олесі, і тримати своє слово.

-Олесь - зупинився Федір - я хочу щоб ти знала - дівчина чикала що скаже далі він - Я заберу тебе, і ми оженимось, але не зараз
- Я знаю, пішли вже, а то й справді запізнешся
- Ні, ти думаєш що я тебе кидаю, хоть це й не так, просто повір - він дивився на неї так, неначе готовий знищити весь світ заради неї
- І з жінками спать не будеш? - вже з усмішкою промовила вона
- Ну тільки якщо коло жінок полежу, не більше - після цих слів, вони по цілувались, і продовжили дорогу

Чекати потяг не прийшлось, він мав вже вирушати, але Федір не міг зайти не попрощавшись з коханою
- Лесь, якщо щось станеться, то розкажи про нас Тані, і йди жити до моєї матері. Я тобі напишу як тільки приїду, і ти мені теж пиши. Зрозуміла?
- Зрозуміла
- Усе, мені потрібно бігти, а то без мене поїде - крепко крепко обнявши, він поцілував в щоку кохану - я тебе люблю незабувай про це
- Я теж тебе люблю - сльози підходили до очей, але дівчина їх стримала - Усе, йди! А то так ніколи непоїдеш!
Щерез обійнявши кохану, Федір зайшов в потяг, який відразу ж поїхав, а Олеся тихо заплакала

І будут люди: Федір та Олеся Where stories live. Discover now