Я пишу цю історію як сповідь. Я школярка, і все описане це реальні події мого життя після початку повномасштабного вторгнення. Я не впевнена в моїх письмових можливостях, але сподіваюсь, ви все одно отримаєте те, за чим прийшли сюди. Ця історія про мене, мої внутрішні переживання та людей навколо. Історія про світогляд підлітка під час війни. Я хочу розказати про своє кохання, своїх рідних, друзів, адаптацію у чужій країні, дружбу та зраду. Я хочу поділитися своїм внутрішнім світом з читачем. Вона не буде дуже смішною чи захоплюючею. Буде більше сумного ніж веселого, бо це історія про війну. Навіть не стільки про війну, скільки про людину, яка живе у війні.