Коли я прийшла то в дома нікого не було,я зняла сумку і лягла на диван відпочити.Через деякий час я вирішила піти приготувати щось,бо дуже зголодніла.Зазирнувши в холодильник я помітила що там майже нічого не було,не рахуючи курячих яєць,які стоять там уже дуже давно, і тому я вирішила сходити до магазину.Він від нашого будинку знаходиться близько в 30-ти хвилинах ходьби.Доки я йшла то помітила,що небо стає дуже похмурим і я прискорила свій рух, щоб встигнути до початку зливи додому.Як тільки я зайшла до магазину розпочався ливень і я зрозуміла,що краще трішки походити по магазину доки він стихне.Побродивши між прилавками час я взяла морозиво,чіпси,колу і вирішила,що кращим варіантом буде йти уже додому.Я вийшла з магазину і пішла в сторону свого району,пройшовши хвилин 5 я сильно промокла,і тут зненацька притормозила біля мене незнайома машина.Придивившися я помітила що це був Паша,той самий самозакоханий, з яким я сьогодні познайомилася.Хлопець відкрив вікно машини і сказав:
-Сідай,підвезу
-Ні,я з тобою нізащо на світі не сяду в одну машину,-фиркнула я і продовжила іти
-Ну як знаєш-відповів хлопець і поїхав
Як тільки машина Паші скрилася за поворотом,я тут же пошкодувала,що не сіла до хлопця тому,що розпочався ще сильніший дощ і кращим рішенням було сховатися під найближчим деревом,аби перечекати трішки
Можливо через хвилини 2 я знову помітила уже знайому машину.Хлопець вибіг до мене з парасолею і взяв за руку
-Що ти робиш?-злобно прошепіла я
-Мала,якщо ти зараз сама не сядеш в ту машину,я силою тебе затягну,ти мене зрозуміла?
На слова хлопця я тільки легенько кивнула головою і хлопець повів мене до машини.Як тільки я сіла Павло накрив мене теплим пледом,назвавши адрес ми рушили з місця
Їхали ми десь приблизно 15 хвилин.Він зупинився біля мого дому,і закрив всі двері.
-Ей,ти чого?-почала панікувати я
-А зі мною гуляти ти так і не пішла.Я досі чекаю відповіді
-Можливо колись піду,коли буду мати вільний час,а зараз мені пора додому,мої батьки напевне уже мене чекають
-Не випущу доки не скажеш точної дати і часу,і до того ж батьки тебе зараз точно не чекають
-Ну добре,завтра о 18:00 біля мого будинку,підійде?
-Цілком задоволений такою відповідею
-А тепер можна мені уже вийти?-злісно промовила я
-Ладно,йди мала-хлопець відкрив двері і на останок промовив-:Скоро ми з тобою будемо частіше бачитися ніж ти собі можеш це уявити
-Навіть не сподівайся,ідіоте-сказала я і вилетіла пулею з машини.Забігши додому я закрила двері,і швидко набрала Ніку
-Привіт,слухай я тобі дещо розкажу,але обіцяй що нікому не скажеш-сказала я
-Ооо,красотка,а ти умієш заінтригувати
-Памятаєм,я розказувала про хлопця в якого сьогодні влетіла на перерві,то відгадай хто з ним йде завтра на свіданку,правильно-я
-Ууу,мені даже страшно запитувати,як це сталося
-Да він мене змусив-фиркнула я
-Ну да,я так і подумала-посміялася подруга І додала-:Слухай сьогодні о 22:00 в якогось хлопця із нашої школи вечірка,нехоч зі мною підти?-запитала подруга
-Ну незнаю,там така погода,щей настрою немає
-Ай,нехандри,зараз дев'ята година,тому в тебе є час на збори,о десятій я по тебе зайду,я думаю ти мене зрозуміла-подруга закінчила розмову не дочекашись моєї відповіді
Прийнявши душ я підійшла до шафи дістала чорну сукню ,чорні туфлі на високій платформі,зробила макіяж,трішки підкрутила локони і накинула на себе шкіряну куртку.Вже було майже 22:00 і я вирішила доки не прийшла подруга зателефонувати до батьків,щоб дізнатися чому їх ще досі немає.Мама відповіла,що вони залишаться сьогодні у знайомих так як у них,якісь дуже важливі справи по роботі.Якщо чесно таке дуже часто траплялося,так що я й не звернула на це ніякої уваги.І тут я почула стук в двері.Ніка вже прийшла.
-Пішли?-запитала Ніка
-Звісно,що так
Ми викликали таксі і за 20 хвилин були уже на місці.Вийшовши з машини я помітила дуже великий та красивий будинок
-Нік,а чий це будинок?
-Паші-відповіла Ніка
-Як Паші?А раніше ти не могла сказати?-обурилася я
-Я подумала,що якщо я скажу тобі то ти не підеш
-І правильно подумала.Ладно,можливо він мене не замітить-сказала я з надією в голосі
Зайшовши до будинку я побачила великий красивий зал в якому було не дуже багато людей.І тут я відчула,що хтось взяв мене за талію,обернувшись я побачила Пашу
-Ти мене налякав- звернулася я до хлопця
-Да?Невже я такий страшний?
У відповідь я тільки хіхікнула і запропонувала піти трішки випити
Підійшовши до бакалів з вином ми взяли по одному і я залишивши його самого пішла до своєї подруги,яка уже сиділа і кадрила одного із старшекласників
-Ніко,можна тебе на хвилинку?
Подруга прошепотіла,щось хлопцеві і підійшла до мене
-Невідходь від мене,будь ласка,окей?Ну ти ж знаєш як мене уносить від алкоголю,ще таких два бокала і я вже на столі буду танцювати-зробила я щенячі очі і подивилася на подругу
-Ух,вот навіщо я тебе тільки брала,ніякого особистого життя я так точно не влаштую
Вечір був просто чудовим,ми танцювали,дурачилися,пили багато алкоголю.І тут як на зло діджей включив романтичну музику,усі почали танцювати по парах,Ніку забрав,якийсь хлопець,а я залишилася стояти із коктелем біля стійки,як зненацька відчула чиюсь руку на своїй талії.Відчувши запах парфумів я зрозуміла,що це Павло
Хлопець взяв мене за руку,з іншої забрав коктель,який поставив на стіл і повів мене в самий центр,де усі танцювали.Ми почали рухатися в ритм,моя рука була на його плечі,а його на моїй талії,він дивився мені прямо в очі і таке відчуття наче тільки ми одні на цій планеті,він повільно схилився і я відчула його дихання і через мить ми уже поринули в п'янкий поцілунок під впливом алкоголю,після чого я уже нічого не памятала.