Мене звати Діана,мені 15 років.Навчаюся я у 9 класі,у мене багато друзів,тому часу на навчання у мене немає,на школу я ще з 7 класу забила.Недавнощо я розійшлася з своїм хлопцем Еріком,він зануда ще та,чесно,то я з ним почала мутити лише тому,що він...
Приїхавши в готель я взяла рушник і побігла в ванну.Наповнивши її водою я лягла,але згадала що забула закрити двері."Та пофіг,всерівно ніхто не зайде"-подумала я і розслабилася.Через 5 хвилин Паша вривається в ванну,повністю голий і лягає біля мене.
-Ей,ти що вопше?Вийшов з відси-почала кричати я але Паша поцілував мене і я заспокоїлася.Він спускався все нище і я возбудилася.Паша вже цілував мої груди і я видала тихий стон,він зупинився,взяв мене на руки і поніс на ліжко.Я опинилася під ним і відчула що його два пальці увійшли в мене,я видала тихий стон.Він продовжував і набирав темп,мій стон ставав все гучніше і я ногтями вцепилася в його спину.Він витягнув пальці,ляг на спину і положив мене на себе валетом,поза 69.Я відчула як його язик пестить мою проміжность.Це продовжувалося десь 10-15 хвилин і тут він скидує мене з себе,ставить раком і різко входить.Мені стало больно але згодом біль перейшов в насолоду.Він все то набирав то збавляв темп і тут я відчула що скоро він кінчить.Я думала що він витягне,так як ми зовсім забули про захист ,але він кінчив прям в мене
-Ти що придурок?А якщо я завагітнію?-почала галасувати я
-І що?Я б хотів мати карапуза схожого на тебе-спокійним голосом сказав Паша і ляг на ліжко
-Мені ж всього 15,ще рано-промовила я
-Можна питання?-запитав Паша
-Звичайно
-В скільки років ти втратила цнотливісь?
-В 14.Це був мій перший хлопець і я закохалася в нього але він просто скористався мною і кинув-ледве стримуючи сльози сказала я
-Заспокойся і запамятай,що я тебе ніколи не покину-обійняв мене хлопець і ми заснули.
Останній день в Парижі,сьогодні вечері ми покидаємо це чудове місто і летимо в Польщу,до батьків.Цей день я хотіла провести як найкраще,тому вирішила поїхати в Люксембурзький сад.Пашу і Даню я з Олею просили дуже довго,бо вони нехотіли їхати в таке нудне місце,але ж всежтаки ми їм набридли і вони були змушені відвезти нас.Цілу дорогу ми з Олею їхали задоволені і уже уявляли це прикрасне місце. Коли ми приїхали то не повірили своїм очам,Люксембурзький сад в сто разів красивіший ніж на фотографіях.
Ops! Esta imagem não segue nossas diretrizes de conteúdo. Para continuar a publicação, tente removê-la ou carregar outra.
На вулиці осінь.Дерева усі в жовтих барвах,трішки листя уже відпало і лежить на зеленій травичці.Люксембурзький сад-улюблений парк парижан.Простий,квітучий,із численими алейками,лавочками та палацом.Ми знайшли прекрасне місце для пікніку,і розтелили невелике одіяло.З корзини,яку приготувала Оля, ми витягнули пару великих,солодких яблук,сендвічі і апельсиновий сік.Ми вже сиділи близько години і начався сильний дощ,тому ми швидко зібрали всі речі і побігли в машину. Приїхавши в готель ми зразу порозходилися по номерах -Блін,мені так не хочеться з відси їхати-сумним голосом сказала я -Я ТОБІ ОБІЦЯЮ,ЩО МИ ЩЕ СЮДИ ПОВЕРНЕМОСЯ-обійняв мене Паша і ми почали збирати валізи. Поки залишилося ще трохи часу,я з хлопцем вийшли трішки прогулятися по місту.Я насолоджувалася кожним моментом і зовсім забула про час -Все,нам пора-Паша взяв мене за руку і ми пішли в сторону готелю.Прийшовши ми спустили всі валізи і чекати Даню з Олею -Ну нарешті,я думав що ви ніколи не вийдете з того готелю-пробуркотав Паша -Все,досить злитися-сказав Даня і ми поїхали в аеропорт.Поки ми їхали дощ уже стих,тому Паша їхав швидко і через дві години ми уже летіли в Польщу.
__________________________ Привіт всім тим,хто читає мою "книгу".Я знаю що вас не багато,але все ж таки хочу знати що думаєти ви.Чи варто мені писати далі?Пишіть коментарях
