Коли я прийшла то в дома нікого не було,я зняла сумку і лягла на диван відпочити.Через деякий час я вирішила піти приготувати щось,бо дуже зголодніла.Зазирнувши в холодильник я помітила що там майже нічого не було,не рахуючи курячих яєць,які стоять там уже дуже давно, і тому я вирішила сходити до магазину.Він від нашого будинку знаходиться близько в 30-ти хвилинах ходьби.Доки я йшла то помітила,що небо стає дуже похмурим і я прискорила свій рух, щоб встигнути до початку зливи додому.Як тільки я зайшла до магазину розпочався ливень і я зрозуміла,що краще трішки походити по магазину доки він стихне.Побродивши між прилавками час я взяла морозиво,чіпси,колу і вирішила,що кращим варіантом буде йти уже додому.Я вийшла з магазину і пішла в сторону свого району,пройшовши хвилин 5 я сильно промокла,і тут зненацька притормозила біля мене незнайома машина.Придивившися я помітила що це був Паша,той самий самозакоханий, з яким я сьогодні познайомилася.Хлопець відкрив вікно машини і сказав:
-Сідай,підвезу
-Ні,я з тобою нізащо на світі не сяду в одну машину,-фиркнула я і продовжила іти
-Ну як знаєш-відповів хлопець і поїхав
Як тільки машина Паші скрилася за поворотом,я тут же пошкодувала,що не сіла до хлопця тому,що розпочався ще сильніший дощ і кращим рішенням було сховатися під найближчим деревом,аби перечекати трішки
Можливо через хвилини 2 я знову помітила уже знайому машину.Хлопець вибіг до мене з парасолею і взяв за руку
-Що ти робиш?-злобно прошепіла я
-Мала,якщо ти зараз сама не сядеш в ту машину,я силою тебе затягну,ти мене зрозуміла?
На слова хлопця я тільки легенько кивнула головою і хлопець повів мене до машини.Як тільки я сіла Павло накрив мене теплим пледом,назвавши адрес ми рушили з місця
Їхали ми десь приблизно 15 хвилин.Він зупинився біля мого дому,і закрив всі двері.
-Ей,ти чого?-почала панікувати я
-А зі мною гуляти ти так і не пішла.Я досі чекаю відповіді
-Можливо колись піду,коли буду мати вільний час,а зараз мені пора додому,мої батьки напевне уже мене чекають
-Не випущу доки не скажеш точної дати і часу,і до того ж батьки тебе зараз точно не чекають
ВИ ЧИТАЄТЕ
Як це сталося?
RomanceМене звати Діана,мені 15 років.Навчаюся я у 9 класі,у мене багато друзів,тому часу на навчання у мене немає,на школу я ще з 7 класу забила.Недавнощо я розійшлася з своїм хлопцем Еріком,він зануда ще та,чесно,то я з ним почала мутити лише тому,що він...