Дзі Хань повернувся з кабінету, коли час наближався вже до години дзі*.
*23:00-1:00 год.
Джао Дзяньґвей уже майже втратив терпіння.
Його меча не було поруч. Нікому не дозволялося входити з мечем за бажанням у будинок лідера секти. Коли Сяо Лінь затягнув його минулої ночі, він розв'язав меч і заніс в його власну кімнату.
Сяо Лінь пішов за мечем, але чомусь досі не повернувся.
Дзі Хань виглядав надзвичайно здивованим, коли побачив його.
Дзі Хань запитав:
— Чому ти досі тут?
Сказавши це, він раптом пошкодував.
Джао Дзяньґвей неодмінно відповість йому дивними словами.
Навіщо він пив учора ввечері!?
Джао Дзяньґвей запитав у відповідь:
— Чому я мав піти?
Дзі Хань не хотів говорити.
Він відчинив двері й покликав служницю за дверима.
— Відправте його назад. – сказав Дзі Хань. — Мені потрібен відпочинок.
Джао Дзяньґвей сказав:
— Я не піду.
Він трохи нервував. Сяо Лінь сказав йому, що якщо Дзі Хань почне його виганяти, йому потрібно негайно підійди й міцно обійняти його за талію.
Таким чином Дзі Хань не зможе його вигнати з дому.
Дзі Хань дивився на нього, нахмуривши брови.
Джао Дзяньґвей планував притиснутися обличчям до талії Дзі Ханя.
Раптом за дверима почувся крик.
Джао Дзяньґвей негайно встав напоготові.
Час настав, Ханьї прийшли.
__________________________________
╰(*'︶'*)╯♡