Розділ 56

347 93 20
                                    

Джао Дзяньґвею довелося знову увійти.

Дзі Хань уже повернувся до своєї кімнати й тепер оціпеніло сидів за столом, дивлячись на низку зацукрованих яблук у своїй руці.

Джао Дзяньґвей запитав його:

— Ти не збираєшся їх їсти?

Дзі Хань злякано підстрибує.

— Коли ти прийшов? – сказав Дзі Хань. — Як же я не почув...

Джао Дзяньґвей злегка насупився:

— Про що ти думаєш? Чому ти навіть не почув кроків?

Для тих, хто займається бойовими мистецтвами, це дійсно трохи незвично.

Дзі Хань:

— Я...

Він опустив голову, наче не хотів говорити.

Джао Дзяньґвей боявся, що Дзі Хань знову розізлиться, тому він став навпроти дверей і сказав:

— Хва Хуфа попросила мене переказати тобі, що прибув Вей Танджу і чекає тебе біля підніжжя гори.

Дзі Хань:

— Чому вона не зайшла і не сказала мені особисто?

Джао Дзяньґвей:

— Вона боялась твого гніву.

Дзі Хань:

— ...

Джао Дзяньґвей обережно запитав:

— Ти... ти справді сердишся?

Дзі Хань довго мовчав, але раптом роздратовано сказав:

— Ти завжди псуєш мені обличчя*!

*В даному випадку обличчя означає репутацію.

Джао Дзяньґвей:

— Га?

Дзі Хань:

— Роти цих людей великі, якщо це пошириться на Дзянху...

Джао Дзяньґвей:

— ...

Він раптом згадав вигадану ним історію про Башань Дася та двох героїв Мобей.

Дзі Хань:

— Я боюся, що через декілька днів усі дізнаються про нас з тобою...

Він не міг продовжувати.

Джао Дзяньґвей розмірковував. Ці люди, здається, не знали, хто він такий, і він ніколи не чув, щоб хтось називав його ім’я.

Джао Дзяньґвей поспішно втішив Дзі Ханя:

— Не хвилюйся, насправді вони не знають, хто я.

Неправильний підхід до лідера секти ДемонівWhere stories live. Discover now