Розцвіли айстри, серпень надворі,
Капають з неба краплі прозорі,
Тепла і затишку прагне душа,
Але ще не знає, де буде вона.
Плекає надії цікаві, барвисті,
Краплі лежать на пожовклому листі,
І в морі сумнівів тоне душа,
Тому що не знає, де буде вона.
Сумнів, невпевненість, відчай горою
Накрили нещасну її з головою.
Ніхто не підтримає, бідна душа
І досі не знає, де буде вона.
Чекає душа, але в неї немає
Того, хто вирішує все і все знає,
Хоч і не одна, та самотня душа,
Тому і не знає, де буде вона.
Дивиться в дощ, краплі рахує,
Якщо вже не люди, хай листя почує,
Що хоче щасливою бути душа,
І хоче спитати, де буде вона.
"Душа дорога, - їй дощ тихо скаже.
Душа усміхнеться, долоні покаже. -
Не треба боятись, маленька душа,
Ти будеш там, де доля твоя.
Куди хоче серце, туди, люба, прагни,
Хай мрія твоя до небес тебе тягне,
Вигляне сонце, не бійся, душа,
Все буде добре, і ти будеш там."
ВИ ЧИТАЄТЕ
А почему бы и нет? (Стихотворения)
Poetry- Ты писатель? - Нет. - Так почему же ты пишешь? - А почему бы и нет? - Но ты даже не умеешь давать стихам нормальные названия. - Замолчи.
