Холодне серце, не може любити

11 глава

Адамс хотів подивитись фільм жахів, але дівчата були проти, тому їх вибір зупинився на фільмі «Після».
Фільм був цікавий та дуже романтичний, хлопці лягли дівчатам на коліна і не замітили як заснули. Прокинулись хлопці від того, що місіс та містер Ніколас вернулись додому.
Місіс Ніколас:
–Всім привіт, Ані там до тебе прийшли
Аня:
–Хто прийшов? Я здається нікого не чекала...
Аня вийшла на двір і побачила великий букет червоних троянд.
Кур'єр:
–Доброго вечора, Ви Аня Ніколас?
Аня:
–Так, це я...
Кур'єр:
–Це вам, вітаю вас з днем народження, підпишіться будь ласка тут.
Аня:
–Дякую звісно, але від кого цей букет?
Кур'єр:
–Відправник захотів залишитись анонімом і сказав тільки, що сам вас повідомить про те хто він.
Аня:
–Добре. Ще раз дякую. До зустрічі!
Аня зайшла в будинок, було замітно що вона неочікувала такий подарунок. Спочатку вона подумала, що це Адамс, але замітила його здивований погляд і зрозуміла, що ніхто із присутніх в цьому домі не є відправником.
Ізабелла:
–Ані, це хто тобі таку красу подарив?
Аня:
–Та колишні подруги з моєї попередньої школи.
Адамс:
–А ми тут вже подумали, що то таємний шанувальник відправив.
Аня:
–Вони б відправили, але тебе бояться.
Сказала Аня і всі почали сміятись, вона віднесла квіти на кухню і поставила їх у вазу. У Ані був важкий день, вона була втомлена, її гості це зрозуміли і тому вирішили дати Ані відпочити, тому вони зібрались, попрощались з іменинницею і поїхали додому. Аня пішла прийняти ванну, щоб хоть трохи розслабитись і не думати про погане. Коли дівчина вийшла з ванни на її телефон прийшло сповіщення, розблокувавши свій телефон, вона побачила повідомлення від невідомого абонемента:
–Я надіюсь тобі сподобався мій подарунок, ще раз вітаю з днем народженням! До завтра.
Аня спробувала відписати невідомому абонементу, але повідомлення разом із номером, зразу зникло. Вона не звернула уваги на це, все що їй хотілось зараз–це піти спати.
Ранок
Аня прокинулась перший раз без будильника, у неї було таке відчуття, наче вона і не лягала спати, Аня почала збиратись до школи. Хтось постукав в двері. У кімнату зайшов містер Ніколас
Містер Ніколас:
–Доню, ти сьогодні можеш не йти в школу, у тебе все ж таки свято вчора було. Ти заслужила на відпочинок.
Аня:
«Щось з ним сьогодні не так, він сьогодні такий наляканий, здається щось сталось»
–Татку я себе гарно почуваю, тому я можу сьогодні без перешкод іти в школу.
Містер Ніколас:
–Гаразд, але будь обережна.
Аня:
«Він ніколи не казав мені щоб я була обережною в школі, щось точно сталось, залишилось тільки дізнатись що»
Аня зібралась дуже швидко до школи, по неї заїхав Адамс.
Адамс замітив, що Аню щось турбує, але він знав, що якщо вона б хотіла розказати щось, то давно вже почала б тему яка її мучить, тому єдиний варіант який залишився–піднімати їй настрій жартами. Жарти допомогли, у Ані появлялась ненадовго усмішка.
Ну ось вони уже і під школою, Адамс припаркував машину і вирішив запитати в Ані.
Адамс:
–Ані ти подумала над моєю пропозицією ?
Аня зовсім забула про те, що Адамсу так і не дала відповідь. Вона незнала, що сказати бо сама не розуміла, що відчуває до нього, Аня не могла сказати ні слова, тому просто поцілувала Адамса.
Адамс:
–Як я розумію, це рахується як так?
Аня:
–Ти правильно все зрозумів.
Адамс підняв Аню і почав крутити. Він був настільки щасливий, що Аня нарешті стала його дівчиною.
До школи вони вже зайшли в статусі «парочки», тримаючись за руки. Перед тим як Аня зайшла в свій клас, Адамс повідомив що в його клас перевели нового учня і що він здається теж із Вашингтона.