Холодне серце, не може любити

9 глава

Алекс:
–Що ж ти Ані не рада мене бачити? А я прийшов тебе привітати з твоїм повноліттям.
Аня не вірила своїм очам, перед нею стояв той, хто зміг довести, що любов–це найгірше почуття, яке може відчувати людина...Саме через цю людина, Аня перестала довіряти іншим і розбивати серця хлопцям, які її дійсно любили. І іменно через нього її серце стало холодним і не взмозі любити.
Аня:
–Як ти мене знайшов?
Алекс:
–Я скучав за тобою, а знайти тебе не важко було
Аня:
–Іди геть і більше не повертайся. Була не рада тебе бачити, надіюсь що більше і не побачу!
Алекс:
–Ми неодмінно скоро зустрінемось.
Аня знала, що Алекс дотримає свого слова. Вона зайшла в будинок і зразу попрямувала до своєї кімнати, Аня намагалась заснути, але її телефон просто розривався від дзвінків з привітаннями, Аня проплакала до самого ранку, але о 5 ранку вона зрозуміла, що якщо зараз не засне, то цілий день буде ходити як сонна муха.
11:20 в кімнату Ані зайшла Ізабелла.
Ізабелла:
–От як ти можеш так спокійно спати, тебе совість не гризе?
Аня:
–Белло, ти про що?
Ізабелла:
–У моєї найкращої подруги сьогодні день народження, а я про це незнала!
Аня:
–Я не люблю святкувати дні народження
Аня піднялась з ліжка і почула, що в коридорі хтось є, вона знала, що мама і тато поїхали вибирати їй подарунок (так було щороку)
Ізабелла:
–Чому не любиш? Це таке важливе свято
Аня:
–В мене є причини щоб не любити цей день.
Ізабелла:
–Які причини?
Аня:
–Давай сьогодні не будемо згадувати минуле?
Ізабелла:
–Давай так, в мене є новина, ти дізнаєшся що за новина, після того як розкажеш які причини, погоджуєшся ?
Аня:
–Добре, вмовила. Три роки тому в мене були дуже хороші стосунки, з хлопцем в якого я була закохана, перший рік стосунків був ідеальний, ми будували спільне майбутнє. Але недовго все було так солодко, він почав мене ревнувати навіть до предметів, а за те що я запізнювалась на побачення, він кричав на мене і принижував, казав що такі як я не заслуговують на любов. А 22 грудня 2016 року замість привітань, він мене побив через те, що я задовго була з подругами в кафе. Прокинулась я 23 грудня в лікарні, ціле тіло боліло, як потім виявилось він зламав мені 2 ребра, на моєму тілі не було живого місця. І щей як на зло, іменно його я побачила в своїй палаті. Він підійшов до мене, в мене на секунду завмерло серце, він почав просити пробачення на колінах, сказав що просто переживав за мене і саме тому він не зміг контролювати свою злість. І знаєш, найгірше те, що я його пробачила, досі не розумію навіщо... Після того як мене виписали з лікарні, в нас знову були ідеальні стосунки, які тривали 3 місяці, а потім...стало ще гірше ніж було попереднього разу, він мене бив тоді коли йому хотілось, мама як питала що за синяки у мене на тілі, то він відповідав за мене. Останньою каплею стало те, що він мені почав зраджувати з моєю подругою, а коли я намагалась йому сказати що ми розходимось, він мене знову побив, але настільки сильно, що я була в комі 3 дні, а коли прийшла до тями, то зрозуміла що не відчуваю ніг. Місяці реабілітацій і я хоть і з болем, але почала ходити, потім виявилось, що той хлопець пропав, я стала популярною в школі, можна сказати що я стала поганою дівчинкою, але мама боялась що він знову повернеться і я цього не витримаю. І ми переїхали сюди. Ось тепер ти знаєш причину...
В кімнаті повисла тиша, у Ізабелли текли сльози, а Аня дивилась на неї порожнім поглядом, Ані робили настільки боляче і зараз вона стоїть дивлячись не на Беллу, а ніби крізь неї, у саму душу
Ізабелла:
–Я ніколи не зустрічала таких сильних дівчат як ти!
Ізабелла підійшла і обняла Аню. Аня не витримала і почала плакати. Після того як дівчата трохи заспокоїлись, Аня запитала
Аня:
–Я свою частину виконала. Тепер скажи яка в тебе новина?
Ізабелла:
–Ані....я...я...
Аня:
–Ну кажи уже, що сталось?