Холодне серце, не може любити

1 глава(вступ)

На годиннику була 7 година ранку
Аня ще солодко спала, але будильник перервав її сон
Аня:
–Як же не хочеться вставати, хто придумав так рано вставати?
З першого поверху пролунав голос місіс Ніколас (думаю ви вже зрозуміли, що це мама Ані, її звати Віта і вона сильно любить свою сім'ю)
Місіс Ніколас:
–Ані прокидайся, чи ти вирішила запізнитись у перший же день навчання?
Аня з несильним бажанням піднялась з ліжка, і пішла у ванну кімнату для того щоб привести себе в порядок, після того як вийшла з ванни, вона напрямилась на кухню до мами, щоб поснідати і обговорити плани на день
Місіс Ніколас:
–Ані не забуть, що сьогодні до нас має прийти моя знайома зі своїм сином, постарайся після школи зразу прийти додому
Аня:
–Як скажете мем
Аня подякувала за сніданок і пішла збиратись в школу, в 7:40 вона вийшла з будинку і направилась в школу

В школі
Тут все для неї було незнайоме
Незнайомі люди
Незнайомі коридори
Аня йшла по коридорі і роздивлялась стіни, на яких були різні грамоти і картини
Аня настільки захопилась картинами, що не замітила хлопця, який спішив на урок
Аня стукнулась об нього і впала на землю
Незнайомець (називатимемо його поки що так) попросив у неї вибачення, та намагався підняти
Але Аня почала кричати на нього, бо сильно вдарилась і до того ж порвала колготи
Аня:
–Ти що не бачиш куди йдеш?! Куди так спішити?!!!
Незнайомець:
–Вибач, я просто тебе незамітив
Аня:
–Ти незамітив, а мені тепер прийдеться йти на уроки з порваними колготками! І до того ж нога тепер болить
«Гарно» почався в мене перший навчальний день пробурмотіла собі під ніс Аня
Незнайомець:
–То ти та сама новенька учениця із Вашингтона ? Раз тебе болить сильно нога, то давай я тебе віднесу на урок, ти ж з 11 класу, так?
Аня:
–Так з 11
А звідки знаєш, що я з Вашингтона? І взагалі я з незнайомцями не спілкуюсь
Незнайомець:
–У нас в школі не так і багато учнів, тому якщо хтось новенький переводиться в нашу школу, то про це знають абсолютно всі. Ну давай тоді познайомимось. Я Адамс Грін, вчусь в 12 класі
Аня:
–Ну мене звати Аня...Аня Ніколас. Про те що я в 11 класі, ти вже знаєш
Адамс:
–Приємно познайомитись, тепер можна тебе підняти і провести до твого класу?
Аня:
–Я буду тільки рада, якщо ти мене піднімеш, бо якщо чесно то мені трохи вже надоїло сидіти на землі