Чи Варто Жити?

Розмова

Вже в палаті Вадим Олексійович не зміг стримати сліз. Побачивши личко любої донечки, він просто мовчки плакав.
- Ви тато Мері? - співчуваючи запитав лікар.
- Так. Що з моєю донечкою? - стривожено запитав Вадим.
- Вам, буде важко сприйняти цей факт, вашу доньку було зґвалтовано. І ще в неї була спроба покінчити з життям.
-Що? Як? - ледве вимовляючи ставив запитаття Вадим.
- Цього я не знаю, але на її тілі гематоми та інші докази того що її зґвалтували. Я зараз з іншим лікарем напишемо вам довідку про факт згвалтування. Про самогубство я повинен теж написати, та повідомити органам. Ви мене чуєте?
- Так, лікарю, я чую. Прошу Вас, не пишіть про самогубство. Я хочу повернути її до життя. Я заплачу скільки скажете.

- Не потрібні мені Ваші гроші. Я Вам допоможу.
- Дякую Вам.

POV Анна
- Як розповісти,  я не знаю.
- Сестричко, лікар скаже.

POV Вадим Олексійович
- Донечко, люба донечко! - нестримуючи сліз вимовляв тато.
- Хто це зробив з тобою? Навіщо? - вже переходячи на крик.
В палату забіг Олег, та почав заспокоювати Вадима Олексійовича.
- Час назад не повернути, потрібно будувати нове життя для неї. Спробувати зробити так щоб вона забула.
- Ти взагалі хто?
- Ви мене не впізнаєте? Олег - брат Анни.
- А ти змінився. Геть дорослим став. Ти знаєш хоч щось про це все?
- Це вже друга спроба самогубства.
- Що???? Як?
- Вона хотіла кинутись з мосту, її врятував хлопець. Привіз до Анни.
- Моя дівчинка, ми впораємось. А тих негідників я покараю!

Вадим Олексійович залишився в палаті.
Олег відвіз Анну додому.