За межами можливого

ПОВЕРНЕННЯ

Прокидаюсь від того, що ніби я лечу. Як виявилось мене несе Ной в якийсь будинок і кладе на диван. За мною Макс і Шон несуть Бена і кладуть на стіл. До мене підбігає якась дівчина,  я десь її бачила. Згадала я її бачила на балу.  Це та жінка в якої я позичала телефон.
- Вколи їй це.- сказала жінка Ною та простягнула шприц.
- Ні. Ні. Ні, не треба мені нічого колоти,- сказала я.
- Це морфій не переймайся. Він полегшить біль,- сказала жінка.
- Я їй не довіряю,- сказала я.
- Не переймайся це Меліса. Вона допомогла знайти тебе.
Я тільки махнула головою адже мені все болить. Ной вколов мені укол.
- А Бен? Йому морфій також вкололи?
- Йому вже вкололи. Ти за себе краще переживай.
- Це я вина в його пораненнях,- сказала я і відчула полегшення адже морфій почав діяти. Я заснула.
Мені снилось,  що я поїхала на океан.  Це моя мрія .На  морі був кожен, а на океан ні. Я купалась в Тихому океані зі мною був Ной. Ми купатись,  плавали з дельфінами.
Я прокинулась в якійсь кімнаті. Вона була досить гарна. Скоріше це кімната для гостей. Стіни були покрашені в сірий колір, а на них був чорний узор. Меблі були чорного кольору. Я побачила, що біля мого ліжка на стільчику дрімає Ной. Я тихо встала з ліжка . Вкрила Ноя пледом. Поцілувала його в щоку. На мені була його футболка. Потрібно шукати Бена. Я на носочках вийшла з кімнати і по запаху почала шукати його. Він пах смолою. Я пройшлась трохи по коридору і відкрила двері. На ліжку лежав Бен. Він весь в бинтах. На очі нагорнулись сльози. Я сіла на коліна біля його ліжка.
- Тільки не помирай. На твоєму місці мала б бути я.- сказала я йому.
- Тобі не можна вставати,- сказав Ной який з'явився в мене за спиною.
- Напевно я тебе збудила. Пробач.
- Ти мене не будила сонце. Я прокинувся і тебе не має.  Я злякався,  що знову тебе втрачу. І чого ти маєш бути на його місці.
- В будинку кожен знущався з мене. Тільки Бен і Том. Хоча до початку коли я тікала то звернула шию Бена тільки потім ми подружились.
- А де Том?
- Том це кухар. Коли мене карали то він все одно готував мені їжу,  а Бен її приносив. Одного разу я посварилась з Ніком і він почав мене бити.  Він кинув мене на журнальний столик ,який я проломила спиною, а потім бив ногами. Том вступився за мене. Він просто попросив його зупинитись,  а той його розірвав.
- Який кошмар. А зза чого ви посварилися?
- Нік мене поцілував.
- Я його вб'ю.
- Бен після його смерті все одно мені допомагав. Він приносив їжу в підвал і послабляв ланцюги.
- Тому ти його забрала.
- Вони дізналися, що він мені допомагає.
- Я вдячний цьому хлопцю.Як я за тобою скучив. Іди до мене,- сказав Ной і обійняв мене.
- Мені нічим дихати,пусти - сказала я.
- Я більше ніколи тебе не втрачу, - сказав він і заховався носом в моєму волоссі.
- Пішли,  а то ми його розбудимо.
- Пішли.
Ми вийшли з кімнати та пішли в кімнату.
- Ти напевно втомилась?- спитав Ной.
- Так, трохи є.
- Ну то йди поспи.
- Ти зі мною?- спитала я.
- Ну звичайно,- сказав він всміхаючись,- а як ти спиш, як твої кошмари?
- Коли я сплю поряд з тобою, я сплю нормально.
- Ну тоді я завжди буду поряд.
- Я сподіватимусь.
Ми зайшли в кімнату та лягли на ліжко. Заснули  обіймаючись.
Я прокинулась за вікном світило сонце, напевно був ранок. Ной ще спав. Я перелізла через нього та пішла шукати душ прихопивши з собою його футболку яка сягала мені до колін . Через хвилину пошуків я його  знайшла. Зробила все ,що треба. Та пішла на кухню шось перекусити. Спустившись по сходах я побачила кухню. Меблі були білого кольору. В холодильнику були тільки овочі і ніякого м'яса. Це мене засмутило. Але там були яйця. Отже можна буде зробити омлет. Через декілька хвилин все було готово. Поївши я помітила годинник, він показував 07:05. " Ранувато я встала"- сказала я подумки. Я почула шум зі сторони сходів. Там йшла Меліса.
- Як себе почуваєш?- спитала вона.
- Дякую, все чудово,- сказала я.
Я не хотіла продовжувати розмову тому одразу пішла в кімнату до Ноя.Він ще спав.
- Ной,- сказала я пошепки.
- Що таке? Чому не спиш?
- Я вже давно встала і поснідала. Коли ми поїдемо звідси?
- Коли ти будеш себе добре почувати.
- Ну тоді їдемо сьогодні.
- Ти впевнена?
- Так не люблю залежати від інших. Заберем Бена і поїдем.
- Я думав, що ми його тут залишим.- сказав Ной трохи кричучи.
- Ні. Він поїде з нами.
- Нащо він нам?- сказав він.
- Бен мені допомагав пережити це пекло. Я попрошу директора і він буде з нами в академії.І не кричи на мене,- сказала я і вийшла з кімнати і пішла до Бена.
Бен прокинувся .
- Пробач мені, я не хочу створювати тобі проблеми.
- Та все добре.
- Ні не добре. Ти посварилась з ним. Напевно це Ной ти мені про нього розказувала. Він ж твій хлопець.
- Давай не будем про це. Як ти себе почуваєш?
- Трохи болить. Але можем вже їхати.
В двері постукали і в кімнату зайшла Кіра.
- Привіт я Кіра.
- А я Бен.
- Добре,  що ви познайомились. Доречі Кіра можеш дати  мені щось з одягу?
- Добре,  а нащо?
- Я хочу звідси поїхати. Заїду додому візьму речі які купила і поїду в академію. Бен їде з нами.
- Добре. А як Ной на це ...
- Думаю ти чула.
- Чув весь будинок.
- Я рада.
- Ми всі їдемо але одразу в академію. А Ной тебе довезе? В нього всетаки є машина.
- Не думаю. Найму таксі.
- Так попроси його.
- Не хочу. Тим паче він не хоче. Не буду його чіпати.
- Ти на нього образилась.- сказала Кіра стверджуючи.
- Є на що.
- Пішли до мене  кімнату, а то тут нас чують.
Ми пішли в кімнату. Біля дверей ми зустріли Ноя. Він подивився на мене але нічого не сказав.

НОЙ
Я розумію,  що може я не правий щодо Бена. Але все таки він був серед її викрадачів і те що він змінив свою думку і перейшов на сторону Кет ще нічого не означає. Кет просто біля нього бігає. А коли ми її рятували вона навіть "дякую" не сказала,  а тягла його в себе на плечах. Невже я ревную? Та ні. А може й так. Хай тільки до неї підійде,  ноги йому повириваю.
Тут я почув розмову Кіри і Кет в кімнаті Бена.
Треба вибачитися і зводити її додому.

КЕТРІН
Я розказала Кірі все, що зі мною відбувалось в полоні. Від розмови нас відволік стук в двері.
- Пробач, що накричав. І через годину ми їдемо до тебе додому .
- Добре,- сказала я і поцілувала його в щоку.
- Я так зрозумів мене пробачили.
- Так.
Кіра дала мені одяг ( джинси, сорочка, кросівки ). Бен поїде пізніше з іншими вже до академії.
Незнаю скільки ми їхали з Ноєм ,бо я слухала музику і дивилась у вікно ,тому час пролетів швидко. Я швидко збирала всі речі, що купила в магазині та всі інші. Ви думаєте чому я збираю всі свої речі? Тому, що мені тут небезпечно знаходитись, адже мій брат мене продав . Тому я тут більше не живу. Батькам я написала смс " Я вас дуже люблю. Я переїжаю від вас в інше місце. Буду до вас приїжати . Ваша Кет".
Нарешті ми їдемо в академію...