Шкільні суперники

Глава 8: Розрив і відновлення

Концерт пройшов успішно, і всі були в захваті від виступів. Зал був переповнений, і вся команда отримала заслужене визнання. Аліна і Ерік насолоджувалися моментом, але радощі були затьмарені несподіваним інцидентом.

Після закінчення концерту, коли глядачі почали розходитись, Аліна помітила, що Ерік зник. Спочатку вона подумала, що він просто займається організаційними справами, але час минав, і її тривога зросла. Вона вирішила вийти на вулицю, сподіваючись знайти його.

На задньому дворі школи Аліна побачила Еріка, який стояв біля стіни, тримаючи сигарету. Вона застигла від шоку. Її серце билося швидше від розчарування і гніву. Вона підійшла ближче і, не стримуючи емоцій, вигукнула:

— Ерік! Що ти робиш?

Ерік здригнувся, швидко погасив сигарету і обернувся до неї. Його вираз обличчя був сповнений здивування і непевності.

— Аліна, я просто хотів розслабитися після стресового вечора. Це не те, що ти подумала.

Аліна не могла стримати своє обурення. Її гнів спалахнув ще сильніше, коли вона згадала про їхню попередню розмову.

— Ти ж раніше казав, що не маєш поганих звичок! Ти запевняв мене, що не куриш. І тепер я бачу тебе тут, з сигаретою! Це не лише те, що ти зробив, а й те, як ти збрехав мені.

Ерік спробував знайти слова для пояснення, але усвідомлював, що це може не змінити ситуацію.

— Я розумію, що це виглядає погано, але я не хотів тебе обманювати. Мені просто потрібно було якось впоратися з напругою.

Аліна відчула, як її розчарування перетворюється на біль і образу. Її серце було розірване від того, що людина, якій вона довіряла, порушила цю довіру.

— Ти повинен розуміти, що обман — це саме те, що я не можу пробачити. Мені потрібно бути чесною і з собою, і з тобою. І зараз я просто не можу це витримати.

З цими словами Аліна різко повернулася і пішла від нього. Ерік спробував її наздогнати, але вона вже була далеко. Вона бігла по коридору школи і потім вийшла на вулицю, де вирушила до парку, намагаючись впоратися з емоціями.

Коли Аліна сіла на лавку в парку, її серце билося швидше, ніж звичайно. Тиша навколо була контрастом до її внутрішнього хаосу. Її сльози почали текти, і вона відчула, як гнів поступово перетворюється на сум і розчарування.

Ерік не здався. Він вирушив слідом за нею і знайшов Аліни на лавці. Він стояв кілька хвилин, намагаючись знайти правильні слова.

— Аліна, я розумію, що я помилився. Я вибачаюсь і прошу прощення за те, що збрехав. Я не мав наміру завдати тобі болю.

Аліна підняла голову, її очі були сповнені сліз.

— Я не можу просто забути це зараз. Мені потрібно бути одна і подумати про те, що сталося. Це важливо для мене.

Ерік зрозумів, що її слова були чесними і від серця. Він кивнув, відчуваючи, що поважати її простір було єдиним правильним рішенням.

— Я зрозумію. Я буду чекати і сподіваюся, що з часом ми зможемо знайти шлях назад один до одного.

Аліна мовчки встала з лавки і, ще раз поглянувши на Еріка, пішла в темряву парку. Ерік залишився на місці, сповнений жалю і роздумів про те, як виправити свою помилку.