Американо з молоком

Частина XXIII. Погоня.

Дівчина зірвалася та побігла за чоловіком. Вона не могла просто залишатися на місці та чекати незрозуміло на що. Для неї було вдосталь цих очікувань. Вона бігла настільки швидко, що почала задихатися від такого темпу. Зі спортом вона була на «Ви», а з бігом на дистанцію так подавно. Дівчина вже довго не займалася собою, ось воно і вилазить тепер їй боком. Все одно вона намагалася не відставати від хлопця.

Стайлсу, здавалося, не було так важко бігти ці метри, як їй. По чоловіку було видно, що він регулярно займався спортом. Його форма захоплювала Грейс. Він мав широку, накачану спину, кремезні руки і ноги. Вона часто ловила себе на тому, що задивлялася на його статуру, за що потім себе сварила. Вона не повинна задивлятися на свого викладача. 

Гаррі схопив хлопця за шиворот футболки та повалив його на землю, чому дівчина була дуже рада, адже їй не довелося б пробігти ще сотню метрів, задихаючись.

Чоловік височів над хлопцем, що почав вже труситися, очевидно, від страху. Яким же він насправді боягузом видався. Кілька років тому, якщо Грейс сказали б, хто був вбивцею, вона б не повірила. Та, чесно кажучи, якщо їй би сказали про будь-що, що відбувається у її житті зараз, вона теж не повірила б.

— Що вам від мене треба? — Завопив він.

— Дійсно? А ти наче не знаєш! — Грейс зірвалася на крик.

— Бетелл? — Тревіс неначе отямився в цю саму мить. На декілька хвилин запала тиша.

Він вмить змінився в обличчі, та, здавалося, трохи розслабився. Але Грейс цього не хотіла. Не для нього.

— Я.

— Щ-що тут відбувається? — Він почав переглядатися з Гаррі на Грейс, та виглядав так, неначе і справді не розумів.

— Твоя машина знаходилася у лісі два роки тому. Саме там, де було вбито Ітана. І саме в той день. — Виснував Гаррі, нависнувши над ним.

— Маячня! Не було мене там! — Тревіс вже не стримував своїх емоцій.

З його рота летіла слина, настільки він був розлючений.

— Чому тоді твою машину бачили на місці злочину? — Нахилив голову Гаррі.

— Я продав її!

Знову запала тиша. Грейс кліпала очима на хлопця та починала розуміти, що їм знову доведеться шукати людину, котра за цим стоїть. Тревіс тут ні до чого. Начебто.