Пов'язані кров'ю

5

Рен Деґорті
6 травня

Повернення додому було блаженством.
Я ненавидів перельоти і все, що з ними пов'язано. Щиро ненавидів.
За цей час я встиг перерозлянути ідею поставки зброю до Сардинії.

П'ять хвилин тому я дізнався, що на моє судно було здійснено напад. Всі люди, що знаходились на той момент на судні, знайдені мертвими.
Сто тридцять три людини.
Зброї на півтора мільйони та героїну на таку ж суму.
Просто чудово, бляха.

Я надто злий і знервований, щоб бачитись будь із ким зараз.
Понеділок. Прекрасний день, у який болгарські випади складають частину мого тренування.

У моменти, коли ти робиш цю вправу, починаєш думати, що всі твої проблеми не такі й важливі.
Взагалі, як на мене, в тренажерний зал ходять ті люди, які наскільки нещасні, що приходять туди, щоб хоч ті півтори-дві години не думати про те, як тебе все задрало.
***
— Мені дуже шкода.

Ці слова я чув уже не вперше.
Ми сиділи в клубі разом із моїм найкращим другом, Заком. Я розповів йому про все, починаючи від підготовки до весілля, закінчуючи розслідуванням.

Про те, що Ева більше не з нами знав тільки він. Мені потрібно підготувати маму до цієї новини. Вона й досі не знає, що я вдома. По ідеї, я мав повернутись аж за тиждень вже одруженим чоловіком. А повернувся один, вдівцем.
Байдуже, що ми не встигли поставити підписи на тому клятому документі, для мене Еванджеліна назавжди залишиться не тільки єдиним коханням, а й дружиною.

— Знаєш у чому найгірша хрінь? — спитав я риторично в Зака. Ну так, звісно знає, він же телепат.

— Всюди лаванда, її речі. Навіть будинок досі пахне її клятими парфумами. Не було і миті, щоб я не думав про неї. — це був крик душі. Мені потрібно було комусь розповісти про це. — Колись вона пообіцяла, що якщо перша помре, то потягне мене за собою. Знаєш, я їй вірю. Я, чорт забирай, упевнений у цьому. Вона повільно зводить мене з розуму.

Зак мовчки слухав, кліпаючи. Мабуть, не встигав за кількістю думок на секунду.

— Її волосся повсюди. Шовковий халат, нижня білизна. Кляті, триклятущі парфуми. Вони повсюди. Весь дім досі ними пахне. І ліжко. Я куди не ступлю, всюди вона. У мене так дах скоро поїде.

Зак залпом допив віскі, що був у його стакані.
Я був надто заклопотаний тим, щоб розгледіти все в деталях.
Делайт став моїм клубом три роки тому. Сьогодні був особливий день – саме шостого травня дві тисячі двадцять першого року я підписав договір про купівлю цього приміщення.