Тьмяне світло лампи і уже звичний крик совка, якого між собою республіки називали стариганем. Як не дивно крик був направлений вбік України, точніше УССР (якщо брати до уваги його тодішнє ім'я). Хлопець, як зазвичай, покірно схилив голову, вислуховуючи звинувачування в свою сторону. А що він, якась маленька республіка, може зробити? Почне пручатися як колись - отримає ремнем за всіх, тут справедливість нікого не цікавила, лише вигода. Сьогодні обійшлося лише плачем БССР і звинуваченням сином стариганя у всіх земних гріхах українця.
Всі лягли спати, темно... Нагадуючий тихий стукіт у щось металеве витягнув хлопця з роздумів. Точно, Канада ж чекає! Стрибок з другого поверху і різке увімкнення світла на першому поверсі будинку.
Україна -дідько! Забираймося звідси!
Дві тіні швидко віддаляються у полі, лиш уздогін чутно голос радянця.
ссср - тварь! Я тібя закапаю-
Хлопець з кленом на майці сміється.
Канада - скоро ми тебе будемо закопувати, дивись інфаркту не злови!
Україна лиш підхоплює сміх.
Канада - чого смієшся, як перед старим виправдовуватимешся!?
Червоно волосий насмішкувато штовхнув ліктем Українця, який в той ж момент побіг у поле, крикнувши розгубленому хлопцеві:
- "Ніяк! Він усе бачив!„
Вдихнувши на повну солодкий запах волі, річки що протікала поруч і просто вечірнього повітря, хлопці лягли на траву
Канада - знаєш, я давно хотів сказати...
Звук телефону моментально витягнув Україну зі сна.
Україна - та ну йоп...
Ще місяць тому хлопець не вагаючись взяв би трубку, так як лунала пісенька, що сповіщала про дзвінок Америки. А зараз сонна синя голова лиш накинула на верх подушку, обернувшись на інший бік. В чому річ? Уперше за хтозна який час посварилися, але якось серйозно.
Україна - *взяв трубку* ТА ЧОГО Ж ТИ ТАКИЙ НАСТИРЛИВИЙ?
США - і тобі добрий ранок
Україна - що тобі треба!?
США - поступила інформація що до тебе наближаються терористи-
Україна - ага, тебе теж з 1 квітням, тільки воно давно минуло, ти шось запізнився
США - F#CK, я серйозно!
