Злива та спогади

251 11 5
                                    

По мокрому асфальті зі всієї сили періщить дощ. Мокрі атомобілі їздять з шаленою швидкістю по трасі, і люди які без парасольок купчаться під кафе в надії що злива скоро закінчиться.
Україна йде під парасолькою по доріжці, і дивлячись інколи під ноги гортає стрічку інстаграма, досить часто натикаючись на фото США.
Так як їжі дома не залишилося, хлопець заходить в АТБ, перед тим струшуючи парасольку від дощу і складаючи її.
Купивши те що потрібно, він вирішує взяти пляшку томатного соку, ба, навіть дві про всяк випадок. Ну і звичайно не забувши про попкорн для перегляду якогось фільму.

? - вибачте, можете будь ласка подати он те вино на верхній полиці?

Україна - гаразд *подивився на верхню полицю* ви про Маренго?

? - саме так

Україна - *подав жіночці вино*

? - дякую

Україна - немає за що

Вже на касі після розрахування він побачив Америку, який дивився в телефон.

Україна - о, а ти якими зірками тут?

США - і тобі привіт, та ось, вирішив подивитися як ти в Києві, і заразом запросити тебе в Вашингтон.

Україна - оу.... Я не знаю чи вийде... Переночуєш сьогодні у мене?

США - мабуть. Готелі майже всі проходив, в зв'язку з біженцями місць немає.

Україна - ну, це очікувано

Хлопці вийшли з АТБ і стали під дахом, дощ навіть не збирався закінчуватися, а скоріше навпаки, посилювався.

США - може таксі викликати?

Україна - ти смішний? Там буквально кілька будинків пройти і ми біля мого хмарочоса.

Він розкрив парасольку і взявши Американця під руку впевнено пішов вздовж траси.

США - а.....(Ще хай поцілує в щоку, тоді я вже точно буду як п'яний)

Україна - ти шо такий червоний?

США - хіба?

Україна - та так

США - тобі здається

Україна - ти мене вважаєш сліпим?

Решту часу дороги вони провели мовчки, дивлячись під ноги і іноді ніяково один на одного.

Поки вони ідуть трохи розкажу про відносини України до США.
Хлопець так само любить США, але як ви уже дізналися росіяни (раша і вєлікій савок) навборот не хотіли щоб саломан спілкувався з Америкою.
Коли Україна був ще УСРСР і перший раз побачив Америку його погляд привернули сині очі і серйозне лице, яке зачарувало хлопця.
Сині як глибокий синій океан, як волошки в полі або як хмари перед грозою.

Нас щось пов'язує....Лише повітря?Nơi câu chuyện tồn tại. Hãy khám phá bây giờ