Ми знали багато пісень про живих,
а ще більше про мертвих
і співали їх тихо на зарослому
суницями й бур'янами цвинтарі.
Нам торочили сосни:
"Заспівайте іще хоч одненьку,
а ми для вас будемо світлим
осіннім оркестром!
Колись ми грали лише для покійників...
Хоч як не старались,
овацій ми так й не почули.
Ну що із них взяти, вони —
власність цієї землі,
а з труни дерев'яної
тим паче не чути їх оплесків"
15 березня 2023 р.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сонце в зеніті (вірші)
PoetryСпроба осягнення та висловлення того, що залишається непомітним у звичайному житті.
