Дᥲմ ⲙᥱні ɯᥲнᥴ

- Гᴧᴀʙᴀ 27. внутрішній дᴇʍᴏн ʙᴄᴇ ж ᴛᴀᴋи іᴄнує

У кожного є як світла, так і темна сторона. Деякі борються з темрявою, яка всередині них, інші змирилися з цим, а є такі, що із задоволенням прийняли її. Хейлі так боялася що ця темрява наздожене її, візьме гору над її світлою стороною, тому боролася... але доля вирішила зіграти по-іншому.

  Я розплющила очі, навколо було темно, нікого поряд не було, а переді мною були грати. «Я в... клітці? Нічого не розумію», подумавши, підійшла ближче до неї. Тільки темрява огортала мене і виднілися лише ці грати. «Де я знаходжуся чорт забирай, куди всі поділися??». Може дія скіпетра Локі кудись перенесла мене. Але перебування тут мене дуже напружувало.

- Подобається тут? - раптом почувся здалеку голос.

Я намагалася придивитися хто це.

- Я була тут завжди, - голос звучав дуже спокійним і тихим тоном, означало, що це була дівчина, - не могла нічого зробити, просто сиділа тут, поки ти була головною. Але сьогодні все змінилося.

- Я не знаю, хто ти і що від мене хочеш! - крикнула я у відповідь.

- О ні люба, ти знаєш хто я, - сказала вона і підійшла ближче.

Я змогла розглянути риси обличчя схожі.. схожі з моїми. «Що за марення?..» з жахом подумала я. То була точна копія мене.

- Не може такого бути... - сказала я, дивлячись на себе.

- О ще як може, - трохи посміхнулася інша я, - я це ти, а ти це я. Я той голос який ти завжди чула, який завжди ненавиділа, просила заткнутися, - здавалося вона насолоджувалася словами, які говорила.

- Значить скіпетр Локі зробив зі мною те саме, що і з деякими агентами Щ.И.Т.а.. тільки в мене він звільнив темну сторону, - пазл склався, я зараз у своїй підсвідомості.

- Бінго, ти завжди була розумною дівчинкою, - сказала вона і опустила трохи в бік голову.

Я була загнана в куток, у клітці своєї підсвідомості. Не бачила нікого виходу, я не знала, наскільки довгим був вплив скіпетра. Ось зараз стало реально страшно.

Нависла мовчанка. Присівши, я огорнула голову руками, обмірковуючи все, що відбувається.

- Чому ж ти мовчиш? Нічого сказати? - вона підійшла впритул до ґрат.

Я подивилася на неї і побачила одну деталь, яку не змогла раніше розглянути. Її очі... очі були повністю чорними, ніби якась безодня.