Somnium

Chapter 18

І все.

Замовкає.

Джисон закушує ніготь на великому пальці, так і не наважуючись подивитися. Він
відчуває погляд Мінхо шкірою - такий теплий і ніжний, як дотик
м'якої лапки. І шерсть на ній блищить, а подушечка гладка і прохолодна. Суха.

- Хані, я не знаю, що це таке, і не можу сказати, чи правда я придумав тебе та все, що з тобою досі відбувалося. Може так, а може я просто бачив шматки з твого життя і думав, що це мої фантазії. Я не знаю, чесно. Не можу нічого заперечувати і підтвердити теж нічого не можу. Але... Навіть якщо це було так... Навіть якщо я якимось чином... впливав... на те, що траплялося у твоєму житті, - Мінхо робить паузу, підбираючи слова. - Це закінчилося. Я просто
так відчуваю. Це закінчилося, не знаю, коли, але я більше не впливаю на те, що буде з тобою. Навіть якби хотів, то не зміг - просто не вийде. А я не хочу.

Джисон відриває погляд від чашки і дивиться на Мінхо.

Так само спокійно.

- Не клич мене так, - просто вимовляє Джисон.

Мінхо злегка здригається.

— Вибач, — він знову просить вибачення, дивлячись Джисону прямо в очі. - Я не хотів. Просто звичка. Постараюся більше так не робити.

Джисон киває.

Щось дуже важке, що відтягує йому шию і перекриває кисень,
зривається з мотузки, і петля навколо горла слабшає.

Він думає якийсь час, облизуючи сухі, потріскані губи, а потім
ставить ще одне питання.

— Ти... уявляв нас разом?

Мінхо зітхає, ніби тільки цього й боявся.

Але відповідає чесно:

- Так. Взагалі, років із п'ятнадцяти. Але це нічого не означає; ти – не він. І я тебе ні до чого не зобов'язую.

Джисон хмикає. Він не зобов'язує, яка краса. А якби зобов'язував, то що?

Вважав би, що котити кулі до нього нормально?

— Звучить огидно, — додає слідом Мінхо, одразу все розуміючи. - Я не
у тому сенсі, що я б чогось від тебе вимагав. Ти не він, Джисон. І те, що я думав про нього – це все інакше. Він мені подобався, але скоріше як образ. Я би ніколи... я б ніколи насправді це на тебе не переклав.

Джисон слухає, посміхається трохи поблажливо, підпирає щоку долонею.

Господи, як вони у всьому цьому виявилися?