Частина 23 - Кінець

Start from the beginning
                                    

-Кевін з Жаном не зможуть чи твій Міньярд? – несправедливо перевів тему діалогу старший Хетфорд.

-А ось так не чесно! – награно обурився хлопець.

Так, за останній місяць Стюарт встиг дізнатися про Ендрю. Як мінімум тому що майже весь час проводив у кабінету племінника, і чув їх разовий діалог, після якого звичайно виникли питання.

-Чесно можна лише подарувати прізвище. – радів Стюарт не приховуючи це від Ніла.

Стюарт хоч і рідко вживає алкоголь, але у день коли Ніл став Хетфордом напився перший. Для чоловіка це було не просто перемогою, він ще з малечку називав Натаніеля частиною Хетфордів, і навіть після народження своїх дітей не перестав цього робити. Тому для Стюарт, це без зайвого, було метою життя, тому гріх було не відсвяткувати.

Тепер Стюар був не один. Двадцять років тому чоловік втратив кохану жінку, коли вона народжувала, а десяти роками пізніше втратив двох доньок-близняток, яких жорстоко вбив Натан. А дев'ять років тому втратив єдину сестру, з якою хоч і були погані відносини, але вони були. Роками Стюарт не підтримував зв'язок з Натаніелем, останнім членом родини, якого не вбили, а пізніше хлопець просто зник. Тож тепер чоловік ні за що не відпустить хлопця, навіть якщо від Ніла він не дочекається внуків.

-Це ти про тітку Мішель «Хетфорд»? – жартував хлопець розуміючи, що зовсім скоро це може перестати бути жартом.

-Ніл Хетфорд, про таке не жартують! – обурився чоловік.

-А що? Мішель давно до тебе придивляється, да і ти до неї. Зроби першій крок. – тепер вже серйозно говорив Ніл.

Абрам розумів, що навряд чи зможе весь час бути разом з дядьком, а Стюарт був самотній. Тож часто штовхав дядька зробити перший крок, тим паче, що Ніл добре знав про закоханість тітки Мішель у дядька. Дякуючи Ізабель вони змогли зблизити цих двох баранів, ктрі ніяк не могли підійти один до одного, а тепер Ніл не боявся сказати на пряму те що думав.

***

Гра тільки що розпочалась. Кевін з Сетом бігали по полю проти Панд. Ендрю спокійно стояв на воротах, хоч і обіцяв Ваймаку не пропустити більше 5-ти м'ячів, але навіщо воно потрібно. Да і виконувати це заради двох пляшок алкоголю, якось нудно.

Коментатори так і підливали паливо у вогонь своїми недоречними словами, які добре було чути на полі. Ось вони коментують поганий пас Гордона, і Сет ще більше дратується готовий в любий момент кинути клюшку і покинути поле, але заміни йому не має, тому сьомий номер остається на полі.

Смертельний театрWhere stories live. Discover now