Смертельний театр

Частина 20

-Тихо. – наказав Ітиро зайшовши в преміщення. –Натаніель відсутній по моєму завданню. – косо подивившись на Натана сказав господар.

Моріяма встиг вже 10 разів пожалкувати, що випустив Натана і не прислухався до Натаніеля в їх останню телефону розмову.

***

-Ти його випустив. – перше, що сказав Натаніель коли почув з того баку телефону «-Слухаю, Натаніель».

-Ти не зможеш стриматись, а ось Натан зможе. – відпиваючи віскі повідомив Ітиро. –До наступного зібрання ми тебе підготовимо краще.

-Ти випустив монстра якого міг котролювати лише Кенго. – роблячи затяжку проінформував молодший старшого. –Він не стане тобе слухати.

-Заради своєї ж волі він зробить усе.

-Ти хочеш його оставити? – віддаючи сигарту Ендрю продовжив Натаніель на японській.

-Я не знаю, як пройде зібрання. – з усмішкою продовжував доказувати своє Моріма.

-Для власного ж успіху закрий його назад, поки він не витворив щось поза дозволеним.

-Ти занадто багато береш на себе.

-Не забув, що у мене тепер є право голосу? – спеціально вирішив нагадати Натаніель. –А за мною стоїть не тільки Балтімор. Впевнений, що за товю помилку я не заберу у тебе всю імперію?

-А ти зможеш? – не вірити у очевидне Ітиро вмів, хоч і любив перестрахуватись. Безпека вище усього.

-Хочеш перевірити? – і на цих словах Ітиро відчув, як тіло напружилося а до горла підійшов ком. –Він не буде тебе слухати, і стане погрожувати нам, щоб не потрапити назад. – тепер вже Натаніель говорив з усмішкою. –Закрий звіра в клітку, поки я не вийшов на полювання. – після цих слів Натаніель відключився.

Молодий господар важко зітхнув зробивши ковток алкоголю і продовжуючи дивитися на тренування воронів. Ріко знову не зміг забити.

Все таки без Натаніеля ворони не зможуть вижити. Можна спробувати повернути рудого назад у Евермор, навіть під ім'ям капітана, але щоб пернаті почали відробляти вкладені у себе гроші. Але Нат може надавити на чутливі місця Моріями, через що спокій покине і так ледь живого Ітиро, який тільки налагодив внутрішні відносини в мафії.