Сонячне проміння

Сни

- Пішов до дупи, сраний будильник, - Джісон збиває годинника, що не припиняє двеніти, подушкою на землю. Здається вчорашній алкоголь, випитий на вечірці, добряче вдарив у голову.

Вставати геть не хочеться, але книжковий магазин сам себе не відчинить, нажаль. Тому Хан човгає ногами на кухню, та робить собі каву, яка хоч трохи приводить його сонний мозок до тями, а холодний душ допомагає тілу прийти в тонус. Та так чи інакше Джісон виглядає трохи зім'ятим, але клієнти були тактовними, щоб не казати власнику книгарні цього прямо в обличчя.

До кінця робочого дня залишається двадцять хвилин. Вхідні двері відчиняються з легким передзвоном "музики вітру".

- Вітаю, - Хан з усмішкою, обертається до пізнього гостя, і застигає не в змозі вимовити ще хоча б один звук.

- Доброго вечора, - знову той самий уклін голови, - Я шукаю науково-фантастичну літературу. Це має бути книга у подарунок.

- Хмм... Вибачте, але ви геть не вписуєтесь у тутешню атмосферу, - видихає зі смішком Хан, а в Мінхо брови підлітають вгору від здивування, - Я не жартую, справді. Просто гляньте, ось там кілька підлітків читають молодіжні романи, бачите, як вони вбрані? - після обережного кивка головою юнак продовжує, - А в іншому кутку сидить закохана пара, яка більше цілується ніж читає. Постійні клієнти...

- До чого ви ведете? - досі не може втямити Лі. Ситуація його обурює до глибини вампірської душі.

- А тепер гляньте на себе, - він вказує рукою на Мінхо, який і справді починає розглядати свій одяг, але нічого дивного не помічає, тому піднімає запитальний погляд на Джісона, - Ви не вписуєтесь у своєму дорогому костюмі за кілька тисяч, в цей книжковий магазичик з середніми цінами. Так чи інакше чомусь ваше обличчя видається мені знайомим.

- Можливо зустрічались у минулому житті, або тому що я є власником найбільшої бібліотеки цього міста, - усміхається так, ніби нічого не сталося, - Пане вам казали, що ви дивак?

- Так і не один раз. От тільки ви ще більш дивний, якщо вважаєте, що найбільша бібліотека у вас, бо вона, очевидно у мене, - відмахується Хан, та дивиться на ручний годинник, - У вас залишилось 15 хвилин, щоб вибрати подарунок. Відділ наукової фантастики третій зліва.

- У НАС 15 хвилин. Мені потрібна ваша допомога, містере Самовпевненість. Тож, будь ласка, ходімо шукати книгу разом, - Мінхо хитро всміхається, а Джісон покірно плететься з ним до потрібної частини магазину.