Кара Немесіди

Частина 1

2010: Сеульська старша школа.

Школярка бігла світлим коридором, спотикаючись на кожному повороті, поки за нею бігли три однокласниці, кричачи її ім'я їй у спину. Вона ж, як злякане цуценя, продовжувала бігти і шукати укриття.
Її тіло тремтіло, продовжувало не слухатися, а ноги підкошувалися. Її переповнював дикий страх. Страх бути знову побитою та покаліченою.

Ще один день у старшій школі, про закінчення якого мріяла школярка, коли задираки знову помітили свою іграшку для биття.

— Гей, Кан Сільгі! Кан Сільги! — мерзенні голоси все не замовкали і дівчині здавалося, що вони прямо за її спиною. Було так страшно, що хотілося кричати на всю школу. Благати про допомогу. Але вона знала, що їй ніхто не допоможе.

Кан забігла за черговий кут, і увірвалася до жіночого туалету на першому поверсі. Вона хутко влетіла в порожню кабінку туалету, одразу ж зачиняючи двері на замок. Брюнетка тремтячою рукою закрила свій рот, щоб не видати звуку, відчуваючи, як холодний піт з лоба потік на тильний бік такої ж крижаної руки. Її легені те й робили, що швидко стискалися, а серце шалено і боляче стукало в грудях, змушуючи пульсувати все тендітне тіло.

Гучний звук від вхідних дверей, що різко відкриваються, змусив Кан знову здригнутися і приглушити своє дихання. Вона завмерла, як статуя, прислухаючись до кожного звуку зовні.

— Кан Сильгі, — на перший погляд милий голос кликав школярку. Але цей голос і манера промови змушувала Сильги здригатися щоразу, коли та його чула. — Я знаю, що ти тут можеш не ховатися.

Судячи з кроків, дівчина ходила вздовж кабінок і назад, але до дверей навіть не торкалася. Кан розуміла, що вона знову потрапила як мишка в мишоловку і цього разу їй не втекти.

— Ось ти де, сучка, — інший, менш оксамитовий голос залунав згори.

Не встигла Кан і схаменутися, як старшокласниця у спідниці та спортивних штанях застрибнула до неї і тут же схопила за волосся.

— Думала сховатися від нас? Як неввічливо з твого боку, — сарказмом мовила дівчина, випихаючи Сильгі з кабінки, де на неї чекали ще дві школярки.

Друга, яка була більше схожа на хлопця, повалила однокласницю на підлогу, що та змогла лише пискнути. Кан автоматично прикрила руками голову, щоб уникнути травми голови, але продовжувала тремтіти, що шалено заводило трьох школярок.

— Кан Сильгі, — знову заспівала це ім'я головна з цієї трійці, — тобі варто поважати тих, хто вищий за тебе за статусом і не тікати коли ми тебе кличемо, — вона смикнула за чорне волосся Сильгі і протягла її кілька метрів після чого відкинула як річ.