Долоні Шелбі схопили дівчину за щоки та притягли до свого обличчя, для ще одного пристрасного поцілунку. Але не встигли вони розсмакувати його, як Джина знову відсторонилася, все ще тримаючи Томаса за шию.
— У вас на диво, світлі очі, містере Шелбі, дивно розуміти, що вони приховують таку чорну душу. - якось задумливо сказала Джин.
Голова «Гострих Картузів» всміхнувся, але ці слова таки заділи його чорну як смоль душу.
— Дивно це чути від вас. - знову ця пронизлива посмішка.
— Що ви маєте на увазі? - запитала Джин.
— Погодьтеся кожен з нас, тут, знає про один одного більше ніж повинен. - знову з хитрою посмішкою сказав Томас.
Джин знала що її потрібно якось викручуватися з ситуації, інакше її особу буде викрито. Вона схопила пляшку текіли і зробила щедрий ковток, схилилася над Шелбі та поцілувала його, частина алкоголю була уже в роті у Картуза... Поцілунки...І от Джин та Томас починають роздягати один одного та тільки Шелбі хотів розслабитися, коли Бонна потяглася до ґудзиків, але у неї вирвалося дивне запитання, яке вмить «зіпсувало» якщо так можна сказати, адже це слово занадто м'яко звучить, мабуть сюди більше підійде спотворило романтичну атмосферу.
— Шелбі, а Грейс не буде проти? - хитра усмішка з'явилася на її обличчі.
А от Шелбі навпаки дуже збентежело питання, його це дуже роздратувало, хоча це слово також не дуже підходить під Картузів стан, він був в ярості в пилу, спалахах попелу та полум'я . Він уже було хотів скинути Міллер з себе, але вона підібрала слушну мить і вихопила в Томаса пістоль,коли він був більш зпантеличиний, та направила собі в голову.
— О Боже, не гнівайтеся Шелбі, я цього не пререживу. - іронічно прозвучало, подумала вона.
— Не підносьте пістолет до скроні! - суворо наказав Шелбі.
Він хотів його вихопити, але його положення зіграло з ним злий жарт, тому Джина швидко скочила з ліжка і побігла на перший поверх
— Та не вже! - крикнула вона вже з коридору, Шелбі кулею рвонув за нею.
— Міллер! - кричав він.
Але дівчина не хотіла його слухати, на першому поверсі лишень лунав ніжний сміх, Джин вибігла на подвір'я а Шелбі за нею, вона побігла на поле, яке було усталене багном, вона бігла та сміялася, аж раптом її посмішка кудись зникла, так безслідно, немов її і ніколи не існувало.
————————————————————————
Я дуже стараюся! І не впевнена що вам кортить його читати😶
Але давайте я викладу наступну частину коли тут буде бодай 6 переглядів!
Обіймаю і Цілую, всім мирного неба над головою!💙💛
YOU ARE READING
Гострі картузи.
ActionЗаходьте, буде цікаво))) це я вам гарантую! Перша українська історія «Гострих Картузів» на Wattpad. • Без будь-якого вагання Бонна смикнула за ручку дверцят, в кімнаті сидів містер Шелбі, в роті потехеньку тліла цигарка в той час як чоловік попов...
