- Хей, 49, ти як? - Раптом за дверима камери почувся жіночий голос. 049 підняв голову, але потім підійшов до дверей.- Тобі також показався цей вчений дивним? - різко запитала вчена із світлим коротким волоссям, зав'язані в косу. Через хвилину двері тихенько відчинилися. І справді, за дверима камери була вчена, яка виглядала зовсім спокійною. Коли вчена була вперше на інтерв'ю з 049, вона чудово розуміла, що йде на ризик життю. Зараз вона була лише знайомою для чумного лікаря, так як вона йому пообіцяла вибратися з камери:
- Привіт, Керрі, що нового? - звернувся різко до вченої SCP.
- Нічого нового, не рахуючи цього вченого, який прибув до нас недавно. Скажу чесно, він дуже дивний. Одного разу один із вчених навіть замітив, як читаючи інформації про аномалії, він не відволікався і виписував щось у свій блокнот. - Відповіла з обережністю Керрі, а потім продовжила, - поки є можливість і поки мій друг який є охоронцем прикриває мене, я хотіла б де, що дізнатися.
Після цих слів Керрі замовкла, так як відчула на собі серйозний погляд 049.
- І, що ти хочеш дізнатися? - помалу спитав у вченої лікар. Вчена замовкла
- Що ти відчував коли спілкувався з тим вченим? - нарешті відповіла дівчина і почала чекати відповіді.
- Або він хворий, або якась невидима хвороба. Мені самому цікаво якщо чесно і через цього хочу дізнатися більше на наступному інтерв'ю, - з важкістю відповів чумний.
- Ясно, ну дякую за думку, а так мені пора. - Після цих слів Керрі тихенько вийшла з камери і пішла. Чумний лікар зітхнув і прошепотів:
- А якщо він і не хворий, то в мене погані передчуття...
***
Пройшло вже як пару днів після того моменту як було інтерв'ю. Чумний сидів за столиком, роздивлюючись свої руки, поки через декілька хвилин не увійшов Джексон.
- Ну, що? Готов розповідати? - спитав відразу Джексон, очікуючи відповіді.
- Що саме говорити? Хворі ви чи ні? Як у вас здоров'я? - Відповів питанням на питання Джексона, на що вчений відповів трохи зі злостю:
- Не веди себе дурнем, 049. Я хочу знати навіщо ти тоді це зробив? - серйозний погляд вченого вставився на 049, але потім Джексон зітхнув.
- Ведіть його в ту кімнату. Там розберемся, - після цих слів, кароокий вийшов з кімнати і пішов в той напрямок де знаходилася та кімната.
Охорона вела за вченим аномалію, яка уважно дивилася в сторону вченого.
" Дивно, але я не відчуваю у нього признаки хвороби. Це дуже дивно." - В думках відповів сам собі 049.
Через хвилину десять вони були біля кімнати. Чумний спокійно, але з здивуванням увійшов у кімнату. Охорона повела його туди куди потрібно стати об'єкту. Джексон включив машину, яка почала гудіти:
- Раз ти не хочеш говорити про те, що було колись, то ми дізнаємося самі, - з посмішкою відповів вчений, дивлячись на те як 049 трохи панікуючи роздивляється кругами. Машина засвітилася.
- " Що коїться? Невже це кінець?" - в думках відповів сам собі лікар, але і заспокоював себе трішки. - " Такс, не хвилюйся. Я не думаю, що вона знищить мене через те, що вчений сказав, що ми дізнаємося самі. Це дуже дивно."
І хотів щось вже 049 спитати, але раптом... Кімната засвітилася.
- Увага! Помилка системи! Помилка системи! - висвітилося на машині надпис.
- Що за-? - панікуючи спитала охорона і приготувавши зброю, очікували все, що може бути на місці 049.
- Дивіться! - раптом хтось відповів з охоронців. - Що це з ним сталося?
Охорона опустила зброю. На підлозі лежав без свідомості, тільки маленького росту, 049.
YOU ARE READING
Маленький друг { SCP. Chibi ( AU) )
Fanfiction- " Експеримент таємничої лабораторії провалений. На жаль, поверненню даний об'єкт не підлягає. Залишається лише два варіанта: перший - проведення експерименту, а другий... Але куди воно пропало?!"
