так хочу додому.
там мелодія вітру ніжніше,
повітря куштує смачніше,
там простягнулося небо додолу...
тут... я живу темнí тихі ночі,
бачу в дзеркалі чéрвоні очі,
чую, як серденько боляче ниє
кождого разу, як сонце сповиє
мене наче тую дитину,
що гуля' самотньо біля тину.
і без тої м'якої землі,
без бурштинового жита та вологої ранкової трави
я гину.
гину на чужи́ні, як в неволі птах.
і бачу в снах
високі тополі, просторий зелений гай.
бачу рідний край.
