Ще не була в цей день ліричною.
І думаю, чи потрібно взагалі?
Хочу я, щоб посмішка стала вічною
У мами, як у дітей, що бачать кораблі.
Спасибі, мамо, за те, що є ти.
Як ангел, все життя оберігаєш.
Що вчиш мене любити й жити,
І всі секрети розповідаєш.
Я прошу: частіше посміхайся,
Як ти робила це раніше.
Йдучи до мрії - не здавайся;
Колись в душі стане тихіше.
©Kate Air
CITEȘTI
"Українська відвертість"(збірка) Kate Air
PoezieЗбірка про почуття українки, яку бентежить те, що відбувається навколо. Про ту, яка помічає такі життєві дрібниці, як посмішка матері, колосся пшениці та відчуття прохолоди на обличчі.🇺🇦
