Клітка

238 10 15
                                    

Ранок був тривожний. Порівнявши всі минулі ранки, дні, вечори, Герміона без найменших роздумів сказала б, що саме сьогодні їй було найважче. Вона не спала, не їла, лише мала постійні думки про майбутнє Гоґвортсу, про її друзів та про це бісове рішення, в правдивості якого вона ще досі не була впевнена. Впевнена лише в одному: або Слизеринці проти Волдеморта, або проти них. Звісно, про таких союзників, які знущаються і нахабно насміхаються з інших, можна тільки мріяти, проте бачити в їхньому обличчі ворога - останнє, що хотіла Герміона.

Дамблдор мертвий, і ця невідомість: «Що буде далі? Як буде далі?», лякала не менш, ніж усвідомлення того, що Смертежери всю ніч літали коридорами школи. За плітками дівчат з її кімнати Герміона дізналася, що директора вбив Снейп. Зрозуміло, це зрада. Але їй не було, що сказати, подумати чи заперечити. В ній була лише порожнеча. Лише порожнеча і нічого більше.

Всі сиділи по кімнатах, ніхто навіть і не думав виходити в колись рідне та спокійне місце. Тільки після того, як Шеймус Фінніган почав бігати коридорами і кричати, щоб всі йшли до Великого Залу, дехто почав рухатись. Повільно, неохоче.
Стіни смерділи вогкістю та злом, яке за короткий проміжок часу встигло просочитися в кожний куточок школи.

Перше, що помітила Герміона, зайшовши, - Мелфоя не було, проте його друзі мали вигляд гірший, ніж мали Ґрифіндорці, яким, здавалось, дісталось і дістанеться більше. Злість, роздратованість, страх? Так, ця бісова наляканість була присутня в кожного з них. Не такі вони вже й сміливі та впевнені, як поводились раніше.

Ні Гаррі з Роном, ні Мелфоя немає.

Ґрейнджер трималась. Трималась з останніх сил. Мабуть, якщо б не Джіні, яка плакали всю ніч і досі плаче, Герміона вже розклеїлася, але їй потрібно підтримувати подругу, чого б їй це не коштувало.
В проході опинився Северус Снейп, пройшовши повз учнів і махнувши своїм плащем, почав спокійно говорити, ніби не він вбив минулої ночі директора. Говорив, як завжди, з нотками роздратованості, що були присутні в його мові постійно.

- Сьогодні... Сподіваюсь, інформувати вам про те, що відбулось, не варто, і ви вже самі знаєте. Ми переходимо на нову систему освіти. Щось схоже на Дурмстренґ. Вам все зрозуміло? - прошипів Снейп.

Відповідати йому не хотілось взагалі, лише почувся якийсь протяжний тихий гул «та-а-ак» від Слизеринців, які не менше, ніж Ґрифіндорці, не хотіли відповідати.
Всі були в розпачі. І якщо Герміона знала або хоча б приблизно здогадувалася, що зараз з Роном та Гаррі. То за Драко вона й гадки не мала.

Your choiceWhere stories live. Discover now