Глава 21

1.4K 74 11
                                    

Маркус:Нічого собі кімнатка.
Я:Проходь.
Маркус зачинив двері
Я:Сідай.
Маркус:Дякую.Знаєш,Драко багато розказував про тебе.
Я:Справді?І що ж ?
Маркус:Казав,що ти вродлива, мила, але ще та сучка. Маєш не аби які сили.І те,що ти сестра Гаррі Поттера. Також мені відомо,що з тобою не буває нудно і ти постійно вляпуєшся в халапи.
Я:А мені чомусь нічого про тебе не розказував.
Маркус:Нічого,ми і самі познайомимось.Вже не терпиться дізнатись чи ти і справді така сука,як він про тебе розказував.
Я:Хаха. Ну-ну.
Чайник закипів.Я зробила нам обом каву та поставила на стіл застивати.
Маркус:Будь обережною,завтра та увесь цей тиждень працює не надто привітна та нахабна прислуга.
Я:Прислуга? О,повір,мене вона слухатиметься і я не думаю,що вона вже така, яким тоном ти це сказав.
Маркус:Ага,побачиш. А коли закінчується зібрання Драко?
Я:Зібрання? Я не знаю. Ти думаєш він хоче мені казати. Я навіть не знаю,що це за зібрання,хто там є і чому він туди ходить.
Маркус:І тебе це не цікавить,і ти не закатуєш істерик?
Я:Звичайно ні. Захоче - розкаже. Він казав,що скоро я про все дізнаюся,тим більше я йому довіряю.
Маркус:Знаєш,не була б ти дівчиною Драко - то я б вже завойовував тебе, але уви...
Я:Дякую,мені приємно...
Маркус:Я бачу,що ти хороша людина,я вже починаю сумніватися на рахунок твоєї стервозності.
Я:Думай собі,як хочеш.
16:45
Маркуса в кімнаті не було
До мене в кімнату постукали
Я:Заходьте!
В номер зайшов Драко.
Драко:Сильно скучала?
Я:Ну... Трохи. Слухай,чому ти не розказував мені про свого друга?
Драко:Якого друга?
Я:Маркуса.
Драко:О,то ви вже познайомились?
Я:Ага. Драко,скпжи вже мені куди ти ходиш? Що це за зібрання?
Драко:Кіс,на все свій час.
Я:І коли він настане?
Драко:Скоро сонце,скоро.
Ми лягли із Драко на ліжко.
Драко:Може ми... Поцілуємось голими?
Я:Я пам'ятаю чим це закінчилось минулого разу.
Драко:Але ти була не проти.
Я:Так,але з таких поцілунків все і починається.
Драко:І чим ти займалась увесь день?
Я:Взагалі... Нічим. Тільки спортом і познайомилась із... Розкажи мені більше про Маркуса.
Драко:А це тобі навіщо?
Я:Таої друзі - мої друзі. Я хочу знати.
Драко:Ага,чого і ще. Я не маю нічого проти,щоб ви дружили,але розповідати про нього нічого не буду.
Я:Чому?
Драко:Тому що він мій друг і ч не хочу, щоб у вас був...
Я:Оо,та ти ревнуєш...
Драко:Ні.
Я:Так.
Драко:Ні. Добре,так...
Я:Не хвилюйся ти в мене один і іншого мені не потрібно.
Драко:Радий це чути.
Блондин страсно впився своїми гарячими - немов би розжареними до полум'я губами та стиснув мої обидві руки - однією своєю над моєю головою. Мене це возбудило. Його також,я навіть відчула його стояк на собі,але не придала цьому значення, адже це - норма. Я вже звикла.
Тут в кімнату зайшов Маркус:
Пейдж,не повіриш... Ой... Я здається вам завадив.
Драко:Не здається.
Я:Драко.
Драко:Що Драко? Він не постукав,а так - увірвався коли ми цілувались.
Я:Ти також,просто почав мене цілувати не попередивши.
Драко:То я ще й попереджати маю?
Я:І дозвіл не забувай запитувати. Ти...
Драко:Я. І хто я?
Я:Ушльопище!
Драко:Все,ти догралась.
Блондин накинувся на мене та почав лоскотати.
Я:Драко,припини!
Драко:Не хочу.
Я:Драко. - Я зштовхнула його з себе, адже він сидів на мені.
Драко:Дограєшся ж,сучко. Маркусе, поговоримо в коридорі? Пейдж,ми зараз повернемось,ще сходимо в одне містечко,дочекаєшся?
Я:Ага.
Драко:Не скучай
Хлопці вийшли,а я почала залипати в телефоні.
17:20
Хлопців і досі не було. Ні в коридорі,ні за вікном.
Мені було нудно,тому я вирішила піти до високого - 17-ти метрового моста над річкою,про який мені розказував Маркус.
Я вже була там. Був сильний туман, тому не бачила навіть власних ніг,не те що дороги чи води внизу.
Мені все ж закортіло поглянути вниз.
Але тут мій кулон почав сяяти.
Я:Та що знову?
Я побачила...
Волан-де-Морта... Він єхидно посміхався та щось шептав.
Як мінімум мені так здалося. Коли я протерла очі - його вже не було,але його посмішка не сходила з-перед моїх очей. Я була м'яко кажучи шокована,тому вирішила повернутись назад...
***
21:15
Драко та Маркуса не було,що мені зовсім не подобалось. Я навіть почала хвилюватись.
Гаразд Драко - міг повернутись додому,але Маркус- він живе в одному з номерів цього готелю. Тим більше блондин казав,що вони повернуться.
Мене дуже насторожили ці думки.
Щоб трохи заспокоїтись я пішла в душ.
21:36.
Я вже помилась,висушила волосся, переодягнулась та лягла спати з тривожними думками,маючи надію, що той,хто мені побачився в тумані - це просто ілюзія...

Сестричка ПоттераWhere stories live. Discover now