Сестричка Поттера

Глава 10 Вечірка

Ми зайшли в зал Грифіндору,там була купа народу. І всі дивились на нас із Драко,що мені зовсім не подобалось
Д:Що таке?
Я:Мені не подобаються їхні погляди.
Д:Ти ж любиш бути в центрі уваги.
Я:Так,але це інше...
Ми пройшли до Герміони,Гаррі,Рона та Джинні - привітатись.
Герм:Привіт Пейдж!
Я:Привіт Герміоно. - Ми обійнялись.
Я привіталась із рештою.
Гаррік:Чого це тут Малфой забув?
Я:Ну ви ж казали всіх...
Гаррік:Так,але чому він з тобою.
Я:Давай без запитаннь. Тож... Які сьогодні плани?Хочу знати на що треба очікувати. І де два рижі?
Рон:Оу,вони пішли... За бухлішком.
Я:Вам в лісі бухла не вистачило? Не пам'ятаєте,що було минулого разу?
Джинні:Ну взагалі... Ні. А ти пам'ятаєш?
Я:Я не пила.
Драко:Сучко,ходімо кудись сядемо.
Гаррік:Не смій так говорити з моєю сестрою!
Драко:А то що?
Гаррік:Побачиш.
Я:Ходімо Драко,он там сидять Блейз із Пенсі.
Драко:Ходімо сонце. Ми ще поговоримо з тобою Поттер.
Герм:Сонце?
Я вдала вигляд,що не почула нічого і сіла на диван до Забіні та Паркинсон.
Пенсі:Я бачу ви вже встигли посваритись із тією компанією.
Я:Драко любить додати перцю...
Драко:Додати перцю?
Я:Ну типу... Кинути до маглів чарівника...
Драко:Зрозумів.
Малфой поставив свою руку мені на ляжку.
Я:Драко,не тут.
Драко:Ну я ж тебе не роздягаю публічно.
Його рука повзла все вище та вище по моєму тілу,опинилася на моїй жопі
Я:Драко,забери руку.
Драко:Ні.
Я:Забери руку сказала!
Драко:Все,все. Не хочу нариватись на неприємності.- Хлопець забрав руку.
В гостинну влетіли Фред та Джорж на мітлі.
Фред:Ми принесли випивку.
Джордж:Всі за стіл. - Джорж махнув паличкою та на столі з'явилась купа їжі.
(На вечірці був тільки 4 та 5 курси)
***
21:00
Джорж:Пропоную заграти правда чи дія. Хто за?
Погодились близько 50 учнів та сіли в коло на землі.
Джорж:Герміоно,правда чи дія?
Герм:Дія
Джордж:Завтра увесь день із Роном ходите за ручку.
Герм:Без проблем. Олівере...
Олівер:Дія
Герм:Поцілуй Пейдж.
Я:Ви знущаєтесь. Чому я завжди із кимось цілуватись маю. Ви загадали це йому,а не мені. Тож я пас.
Герм:Це всього поцілунок.
Я:Мені плювати. Ні!
Олівер наблизився до мене,та тільки торкнувся моїх губ,як я дала йому ляпаса.
Драко:Вуд,вийдемо на два слова.
Вони вийшли з гостинної.Всі затихли.
Ми почули тільки:
Драко:Тарантелеґра.
Гаррі: Олівер зараз смикатиметься та не зможе контролювати свої рухи.
Я:Та Малфой його вб'є
З усієї швидкості я побігла до хлопців.
Відкривши двері я побачила таку картину:
Драко: Петрифікус Тоталус
І Олівер знерухомлено впав на землю, як дошка.
Блондин нагнувся над Олівером та розбив йому носа кулаком.
Мій кулон почав світитися найяскравіше,за всі попередні рази.
Я:Досить!
Я просто махнула руками та час зупинився. Хлопці завмерли,навіть кров,яка лилася із носа Олівера.
Я:Фініте Інкантатем.
Я знову махнула руками та час продовжив свій рух.
Драко знову намагався знову вдарити
Олівера,але я махнула руками тільки перед Малфоєм і він перестав рухатись.
Олівер:Як ти це зробила?
Я:Так же як і ви.
Олівер:Але ми робили це завдяки паличкам,а ти - руками. Як?
Я:Довга історія. Іди,бо час на довго не заморожується.
Олівер побіг до всіх.
Я й сама не знала,як це зробила... Напевне це все кулон. Але виходить, що без кулона -я безсила. Мені кортіло перевірити цю теорію,тому я зняла кулон та знову махнула руками перед обличчям Малфоя.
І він почав рухатись.
Драко:Де Вуд?
Я:Потім все розкажу.
Тобто в мене є сили і без нього.
Драко:Де твій кулон.
Я:Я просто його зняла не на довго. Допоможеш одягти?
Драко:Звичайно,сучко.
Я:Рррр!!!
Його гарячі руки торкнулись моєї шиї. Він защепив кулон,але я відчула,як його руки спустились нижче - до моєї білизни. Хлопець хотів розщепити мій бюстгальтер.
Я:Драко,ні!
Д:Драко,так!
Я:Драко,ні! На нас всі чекають.
Д:Тоді дозволь дещо зробити.
Я:Гаразд... Але що?
Його уста торкнулися моєї шиї, я відчула легкий,але все ж приємний біль.
Я:Ммм... Драко... Слід повертатись.
Д:Я так не думаю. - Він затягнув мене за стінку та притиснув. Однією рукою піднявши мої руки над головою та накривши своїми,а іншою - тримав мене за шию та ніжно цілував губи.
Я:Все,досить.
Д:Ну киць.
Я легко махнула руками та хлопець застиг. Тоді ''вирвалась'' від його страсних поцілунків,відійшла в бік, махнула руками - і блондин почав... Цілуватись із повітрям.
Д:Що за? Як ти там опинилась?
Я мовчала.
Д:А,це твої сили...
Я:Звідки ти про них знаєш?
Д:Був у бібліотеці... Але це не те,що ти подумала. Я справді шукав інформацію про це в книгах,тоді натрапив на те,що їх має наймогутніша чарівниця історії. Коротше все співпало з тобою. Чесно, не віриться,що моя дівчина наймогутніша.
Я:Твоя? Ще й дівчина?
Д:Я ж бачу ти одягнула той перстень, тобто я для тебе більше ніж друг.
Я:Ні! ... Ну добре... Так,але...
Д:То ти будеш моєю дівчиною?
Я:Так!
Д:Тепер я найщасливіший у світі!
Я:Але залишимо це в таємниці. І не смій вихвалятись цим перед моїм братом,чи Олівером,чи взагалі рештою. Ні слова!
Д:Добре.
Я:При всіх стався до мене холодніше.
Д:Я подумаю,кицю.
Я:Не називай мене так. Все ходімо.
Я потягла його за руку і ми зайшли в гостинну.
Герм:Нарешті ви повернулись,чого так довго?
Я:Не важливо.
Джинні:Уже майже пів кола пройшло, а зараз я - загадую тобі. Сідайте в коло.
Д:Ми стільки пропустили.
Ми сіли.
Джинні:Правда чи дія?
Я:Правда.
Джинні:Ти цілувалась з Малфоєм?
Я:Дія!
Джинні:Поцілуй Малфоя.
Я:Та ну,що за срань? Давай щось інше, не пов'язане з Дра... Малфоєм. Правда.
Джинні:Хто тобі подобається?
Я мовчала. Мені кортіло дізнатись про те,що думає про це Драко... Тож...
(Думки Драко:) Скажи моє ім'я,я хочу вірити,що вибрав правильно,не розчаруй мене.
Я не хотіла розчаровувати його,але підставляти його життя,знаючи,Гаррі використає якесь закляття,можливо навіть заборонене... не хотілося.
Я:Гроші.
Джинні:Я ж казала ''кого'',а не ''що''
Я:Купюру 100 доларів - там зображена людина. Все. Далі. Гаррі?
Гаррік:Дія.
Я:Дай запитання,яка тебе хвилює - тій людині,за яку переживаєш.
Гаррік:Ти.
Я:Я? Ні!
Гаррік:Що це за кольцо,яке ти носиш?
Я ніколи його в тебе не помічав.
Я:Просто кольцо. І... Не лізь в мою голову!
Гаррік:Що?
Я:Ти намагаєшся прочитати мої думки. Це не чесно. А я сказала правду. У мене є багато прикрас. Далі.Гаррі, загадуй Луні.
***
Була вже 23:10. Фред включив музику.
Я:Але нас почують. І побачать. Використайте хоч би закляття прикриття.
Всі подивились на мене,немов би я ляпнула якусь дурню.
Фред:Герміоно?
Герм:Я не знаю такого закляття... Точніше знаю,але накласти його може тільки найсильніша чарівниця...
Я:Тут немає нічого складного,тільки промовити заклинання - от і вся складність.
Герм:Я вже намагалась його накладати, але нічого.
Я:Я вже робила це двічі. Якщо зробила я - то зробиш і ти.
Герм:Якщо ти так хочеш,то... Тиша!!!
Я:У цю секунду і в цю мить -
Хай ця кімната зникне вмить.
І звук,і гомін,що луна -
Хай ззовні буде тишина
Закляття прикриття - почуй
І цю кімнату замаскуй.
Седрік:І ти думаєш щось вийде? Нічого! Усі намагались його накласти, навіть Дамблдор,коли на школу нападали - він його не наклав,а ти хочеш щось...
Тут навколо кімнати - з усіх боків з'явився напівпрозорий купол.
Герм:Це неможливо. Слова цього закляття відомий тільки в книзі відьом.Якщо ти його змогла накласти, то в тебе є не аби які сили
Я: Я читала цю книгу,але...  Я піду подихаю свіжим повітрям.
Всі танцювали,а я телепортувалась в сад. У цей момент мені було начхати чи бачив це хтось,чи ні.
Я сиділа на лавочці та почала все обдумувати...
Всі щось постійно говорять про наймогутнішу чарівницю: І Герміона, і Драко. Ще й Седрік казав... Чорт...
І та книга... Я ж знайшла її поряд із дверима своєї кімнати,коли я жила у тітки,пощастило,що вона не бачила.
***
Гойл:Чому сидиш тут?
Креб:Драко тебе шукає.
Я:Як ви мене знайшли?
Гойл:Драко сказав,що ти часто тут сидиш.
Я:Ідіть,я посиджу тут,а... Драко скажіть,що я хочу подумати.
Креб:Ми маємо дивитись за тобою.
Я:Ідіть!
Гойл:Гаразд,але... Як ти наклала те заклинання?
Я:Як і ви решту.
Гойл:Це інше.
Креб:Драко казав,що ти можеш здолати Волан-де...
Гойл:Тихо,Креб!
Я:Кого?
Гойл:Драко ж сказав мовчати! Все,ми пішли.
Хлопці так швидко побігли,що їх і видно вже не було.