Похибка у ворожінні

8

***

На третій день після весілля, ми з новоспеченим чоловіком сиділи у вітальні. Вечеряли та обговорювали спільні проєкти.

- Пам'ятаєш, обіцяв тобі окрему майстерню. – почав той.

- Було діло. – розслаблено відкинувшись на спинку дивану, проговорила я.

Втомлена роботою над картиною та прощаннями з родичами. Старші Філендери вирушили до провінційного маєтку, коротати старість на природі. Каролайн переїхала до свого чоловіка. Сьогодні забрала останні дрібниці. Тепер навідуватиметься лише у гості.

- Треба знайти будівлю. – зазначив він.

- Згодна. – байдуже мовила. Настільки втомилася від святкувань та гостей, що уже нічого не хотілося. Втекти б кудись й сидіти там поки самотність не набридне.

- Завтра порозпитую про можливість придбання будиночка під студію.

- Угу. – машинально відповіла, та одна згадка змусила стрепенутися. – Батьки! Обережно нагадала: - Хотіла б побувати у своєму світі. Навідати батьків.

- Це можна влаштувати. Завтра схожу туди й дізнаюся, чи повернулися. Якщо так, то вже післязавтра відведу тебе.

- Дякую! – щиро промовила.

Не втрималася, й поставивши чашку обійняла коханого.

***

Наступного дня, Оскар розвів бурхливу діяльність. Зранку, він написав кілька листів обізнаним людям, щодо придбання нерухомості. Вони мають розповісти про ситуацію та порекомендувати потрібних персон. З цього й розпочався пошук приміщення для моєї майстерні.

Потім, Філендер вирушив у мій світ. Я провела його та залишилася чекати у портальній залі.

Години зо три просиділа на дивані з книжкою. Поки портал знову не засвітився й звідти не вийшов коханий. Пом'ятий та зі скуйовдженим волоссям він підбіг до мене. Я встала й привітала його обіймами.

- Пакуй валізку. Завтра матиму можливість відвести тебе у твій світ. Навідаєш батьків. – повідомив.

- А ти? – спитала.

Трохи засмутилася, адже думала про те, щоб познайомити чоловіка з батьками, а то ситуація виходить не дуже гарна. Уже одружені, а мої рідні про те не відають і незнайомі з обранцем.