Похибка у ворожінні

3

***

Я лежала на широкому ліжку застеленому білим шовковим простирадлом. Розмістилася під самісіньким вікном. Поруч, відвернувшись від мене, дрімав Оскар. Кімната не знайома, проте, схоже - будинок Філендерів. Відповідний стиль. До того ж смак господаря чітко проглядається.

Почувалася щасливою. Неначе щойно відбулася довгоочікувана та радісна подія і я досі відчуваю відгомін пов'язаних з тим емоцій. Я усміхнулася незрозуміло чому. Обережно перевернулася на спину.

Чомусь захотілося роздивитися свою кисть. Відчула, на пальці щось є. Я відсунула напівпрозору білу штору. Підняла руку й придивилася до каблучки.

У променях ранкового сонця вигравала дрібними діамантами обручка. Кілька невеликих камінчиків у ряд, на обідку із білого золота. Навколо візерунок з лоз, котрі обвивають камінчики. Красиво, вишукано, дорого та нереально. Але у сні, здавалося правдою. Наче так і має бути. Ніби нормально милуватися обручкою. Моєю обручкою.

***

Прокинулася у поганому настрої. Знову ці сновидіння. За що мені все це? Можна я спокійно вшиюся звідси та не мучитимуся від кохання. Не маю альтернативи. Мушу повернутися.

Хоча...Тут згадалося: колись, коли я ще була підлітком, бабуся казала: сни про обручку до весілля. Якщо вона мала рацію, і це дійсно так, то, як зрозуміти, з ким. За кого я вийду заміж? Невже за Філендера. Неможливо! Таке просто не реально. Навіщо я Оскару? Знайде собі жінку зі свого кола та забуде про непримітну потраплянку. А раптом, раптом казка станеться у моєму житті та лорд освідчиться? Що тоді робити? Як вчинити? Мені ж однаково треба додому.

За такими роздумами й пройшли ранкові процедури. Поки збиралася на сніданок, змінила свою думку. Можна й залишитися. Все одно, моє життя зруйновано. Надії та мрії розбиті. Бізнес уже розвалився. Наречений пішов. Залишилися лише батьки. З ними варто побачитися. Бодай для того, аби заспокоїти та запевнити: я жива й зі мною все гаразд.

Про Макса взагалі не думала. Впевнена, кинув мене щойно зрозумів, що трапилося. Згадка про нього спричинила роздратування. Залишився неприємний осад від ситуації та розуміння – назад дороги немає. Та й бажання поновлювати з ним стосунки також. Почуттів не було, тож і страждань великих не маю. Лишилася тільки образа на ситуацію.