Похибка у ворожінні

1

Пізній недільний ранок. За вікном холодна похмура сірість. Підморожує. Попиваючи гарячу запашну каву, стою біля вікна та вдивляюся у простір. На душі млосно. Свята закінчилися, пройшовши повз. Настрою катма. Ще трошки й завершаться святки, а відчуття казковості й магічності цього періоду відсутнє. Та ще й наречений.

У новорічну ніч Макс освідчився. Я погодилася, бо інших кандидатур не маю, а мені вже двадцять шість. Старувата уже, аби перебирати хлопцями. Та й навіщо. Жодного разу не було у моєму житті справжнього кохання. Отак щоб взаємно, надовго і повноцінно. Усе якісь компроміси та поступки. То я любила, та не любили мене, то навпаки. Часто доводилося дозволяти себе любити.

Я зітхнула, відвернулася з думкою про те, що хочеться заметів, а на вулиці - осіння похмурість. І не натяку на сніг. А які б гарні світлини були б у синій сукні, яку замовила для шлюбної церемонії, на фоні білосніжного покриву та всипаних ним же дерев. Шикарний би вийшов весільний альбом. Хоч якась розрада.

Я знову зітхнула і пішла займатися хатніми справами. Свята, наче наближаються, та відчуття зимової казки все не приходить. За місяць початок подружнього життя, а пізніше - день Валентина. Радіти б, та невесело, навіть від міркування про власне весілля.

Кидаю погляд у вікно. Там яскраво світить сонечко. Ніякої тобі зими. Лиш стирчать голі гілки, демонструючи усьому світу – настав час для холодів.

А день минає. У метушні й не помічаєш, як плине час. Тільки стрілки годинника відміряють тривалість нібито зимового дня, такого не схожого на класичний.

За роботою розмірковувала про свій майбутній шлюб. Чи правильно вчинила, що дала згоду? Чи вірний вибір зробила? Невпевненість холодним змієм стискала душу. Стало трохи моторошно. Яким буде життя в шлюбі?

До вечора в моїй голові сформувалася ідея перевірити правильність свого рішення, зазирнути в майбутнє і подивитися, яким буде наш шлюб. Та як то зробити ідей поки не маю.

***

Кілька днів гадала, як мені бути з тим весіллям. Зненацька спало на думку, поворожити. Наближався останній день святок, тож час сприятливий. Тому, увечері, повернувшись з роботи, одразу ж подзвонила подрузі, котра на тому зналася та розпитала як правильно робити та узялася за підготовку. Купила усе необхідне. Приготувала місце у квартирі.