43

3.6K 180 40
                                    

Райана: ЧОРТ!- кричить, коли ліг на землю.
Офіцер: у вас є право мовчати.- підходе до іншого хлопця, якого я ще й досі не знаю.
?: я тут взагалі ні до чого!

*POV: КАЛЕБ*

Ми ще досі стоїмо посеред дороги, так як нас зупинила поліція.Я все дужче дивився в телефон, і намагався себе вгамувати, що з Сабріною буде усе гаразд.

Калеб: Остін!Зроби шось!Вони надто довго перевіряють твої документи.
Остін: хочеш щоб нам тут лавочку закрили?!Сиди!
Еміллі: сама ледве терплю.
Хлоя: давайте просто їм скажемо, що знаємо де наша подруга Сабріна.
Декстер: рисковано, але давайте краще так, поліція може допомогти.
Калеб: все я не можу терпіти.

Я швидко вийшов з машини і попрямував до поліції, яка одразу звернула на мене увагу.

Офіцер: щось сталося?

Я дивлюся на їхню позу, вони були готові витягнути пістолет.Мені було зрозуміло, що вони на поготові мене покласти на землю.

Калеб: нам потрібна допомога.Ми не просто так тут...

Я все пояснив поліції, від а до я.На диво вони швидко зреагували і сказали нам їхати за ними.

Ось ми вже біля будинку Райана, і ми бачимо що відбувається.Райан та його брат Скот, кудись ведуть мою дівчину.Я вже готовий був випригнути з машини і побігти на поміч, та мене швидко зупинили і пояснили план дії.Поліція зрозуміла, що ці хлопці можуть бути для них небезпекою і треба діяти професійно.

*POV: САБРІНА*

  Сабріна: Калеб?- мене швидко розв'язали і я побігла до хлопця, а він до мене.

Ми обнялися, і Калеб тримав мене за голову, тяжко дихаючи.

  Калеб: фух, Сабріно, пробач...пробач.- дуже сильно мене обнімаючи, карає себе хлопець.
  Сабріна: за що?- течуть сльози, та все-таки питаю хлопця.
  Калеб: якщо б не я...
  Сабріна: ей, Калеб.- дивлюся йому в очі.- ти тут не винен.Я люблю тебе.
  Калеб: і я тебе.

Ми поцілували один одного, і я, і Калеб, пустили сльозу.Розуміли,що могли втратити один одного, за тим всім спостерігали наші друзі.

  Еміллі: романтично...
  Хлоя: і драматично)

Я швидко до всіх підійшла і міцно обнялися.Я плакала від щастя, що все так обернулося.

  Остін: ми раді що з тобою усе гаразд)
  Сабріна: а де мій батько?
  Декстер: не знаємо.Та ми бачили його сьогодні, він весь час був із шерифом.
  Сабріна: я маю його побачити.
  Еміллі: як скажеш, поїхали.

Домовившись із поліцією, ми сіла в машину і попрямували до мого тата.

Вдома я його зустріла і так же ми сильно обнімалися, і тато плакав від щастя, що зі мною усе гаразд.

*ЧЕРЕЗ ТРИ МІСЯЦІ*

  Сабріна: ммм...жовтий.
  Калеб: ні, червоний)
  Сабріна: так нечесно, ти міг загадати жовтий, а мені сказати що червоний.- лежачи на хлопці, кажу я.
  Калеб: я граю чесно.- сміючись з мене відповідає він.- тільки чеснооо)- і поцілував мене у носик.
  Сабріна: на цей раз, я тобі повірю)
  Калеб: ти так кажеш вже одинадцятий раз.
  Сабріна: твоя правда.

Ми лежали на лежанці, яка стояла на задньому дворику моєї хати, і дивилися на сонце, яке майже зігрівало.Ми так могли сидіти годинами і просто один одним насолоджуватися.

Я дізналася що сталося того дня, між Калебом та його батьком, я усе зрозуміла.Мені було шкода Калеба, так як батько повів себе не дуже пофесійно.Та Калеб хоче усе забути, і бути тільки зі мною.Він мені кожного дня говорить, що я його кохана жінка, що доречі приємно чути.Мій батько почав зустрічатися з жінкою, яка мені поки-що приємна, головне що він щасливий.Усі наші друзі, надалі спілкуються і дружять.Ми все можемо з ними засиджуватися і грати у цікаві ігри, навіть часом і дурні.

Що до Райана і Скота, вони зараз у тюрьмі.Як виявилося Скот вже не один раз, міг зробити шось подібне, його посадили на більше років чим Райана.Та я ними не цікавлюся, головне щоб їх тут близько не було, і їх тут й не буде.

Ось така історія вийшла, мені зараз добре, звісно бувають погані дні, та у мене є любляча сім'я, і коханий...

ВІД АВТОРА: я чесно старалася написати цікаву історію.Не знаю, чи вдалося...Та я рада що закінчила її у добрих новинах.

Надіюся я тобі могла хоть трішки підняти настрій)І якщо тобі зараз тяжко, то знай...у цьому житті не все так легко.Життя ніби гра, у якій треба впевнено рухатися.Впала?Піднімайся, хіба не це нам мама говорила?Поганий час?Стане краще, повірь, на собі я це вже пройшла і ти пройдеш.Я перевірила чи можливо втриматися, і довела сама собі в першу чергу, що усе можливо.

Цілую, xoxo 😘






КІНЕЦЬ.

🎉 You've finished reading Хижак із трояндою 🎉
Хижак із трояндоюWhere stories live. Discover now