- ого.- здивовано сказала.

- до речі, Сабріна, це колишня Калеба.

Знову неочікувано додала Еміллі і звісно моя зацікавленість зашкалювала.І що зі мною не так?

- іноді мені Зою шкода.

- чому?- запитала Хлою.

- про неї завжди проходять балачки і всі вони погані.Ще й коли їхній роман закінчився із Калебом, Зою ще більше почали обговорювали.На її місці мені було б противно.

- це жахливо.

- і я про це...

Ми трохи затихли, поки не почули сміх ззаду мене.Це був Остін і Калеб.Боже, як вчасно вони тут...

- як я виглядаю?

- Боже, Хлоя заспокійся, нормально ти виглядаєш.- відповіла на її питання Еміллі, яка під'їдала свій салат і довго про щось думала.

- мені треба знати!

- ти гарно виглядаєш.Може вже признаєшся Остіну?- сказала Сабріна.

- точно не зараз.Ще не час.

Хлоя помахала рукою і коли я повернулася, щоб подивитися, кому вона там махає, то у відповідь Остін також їй помахав.Калеб який стояв біля свого друга зустрівся зі мною поглядом.Згадуючи який він насправді, стає бридко.Якщо після розставання з дівчиною, її обговорюють у поганому руслі, то чому Калеба ні?Це неправильно і навіть несправедливо.

Поки я говорила сама із собою в голові, до нас підійшли хлопці і Остін почав веселу розмову, від нього так і пахло позитивом.

- привіт дівчатка.

- привіт.- мовили ми.

- у нас сьогодні буде вечірка, у моїй хаті, прийдете?

Я подивилася на дівчат, ніби поглядом питаючи їх.Відповіді довго не довелося чекати, і Хлоя сказала:

- звісно, правда дівчата?

На що, ми з Еміллі помахали головою в знак підтримки ідеї.

Не дуже полюбляю вечірки але й не відмовлюсь.Чому б і ні?Трохи треба розслабитися.

- ось і прекрасно.- посміхнувся нам.- свій адрес ви знаєте, тому чекаю на вас.- на останок сказав хлопець.

Підморгнувши Хлої він розвернувся та пішов, поки Калеб на декілька секунд зупинився і пішов далі за другом.

І що він хотів тим показати?

Що не пам'ятає мене?

- ура, сьогодні вечірка а це означає, що ви маєте бути у мене вдома!

Досить голосно крикнула Еміллі.Ми з Хлоєю посміялися і ось вже наступив час йти на уроки.



Довго у себе вдома Сабріна не була.Занесла речі зі школи і через деякий час пішла до Еміллі.

Батько написав Сабріні, що прийде пізно, так як багато роботи.Звісно дівчина розказала про свої плани на вечір.Хоть це і батько, та він ніколи не забороняв чогось Сабріні, просто говорив «Май при собі голову, доню».Цих слів було достатньо.

Вже о сьомій, дівчата малювалися і просто танцювали під музику, тим самим піднявши собі настрій.Міряли наряди і говорили як буде краще, а як виглядає гірше.Сабріні було дуже приємно, коли дівчата раждувались з її смаком у стилі, так як не раз вже чула від подруг компліменти на її стиль в одязі.

Ми стільки сміялися, знімали дурні відео на телефони, що мене вже боліли щоки і руки.Це було доволі кумедно, так як ми зовсім не вміли гарно знімати,як інші дівчата.Думаю, ми б тим і прославилися.

Еміллі знала, шо вона буде вживати алкоголь.Тому до місця розташування вечірки, ми доїхали на таксі.І коли я вийшла із автомобіля, я ахнула.Було багато людей.Дуже багато!

- ох це буде весело.Сабріна ти ходила колись на вечірки?- запитала мене Еміллі, яка стояла ззаду мене.

- так, була декілька разів.Та стільки народу вперше бачу.

- велком ту Грін-Бей.- смішно сказала Хлоя.

Ступивши далі, ми пообіцяли один одній, що будемо триматися разом.На всяк випадок, тримати близько при собі телефони.

Як тільки зайшли у будинок, музика ще більше було чути.І Еміллі взялас перекрикувати, щоб нам щось сказати.

- ось візьміть це...

- презерватив?Боюся запитати для чого?- зразу крикнула у відповідь.

- бувають різні випадки)

- а я візьму.- посміялася Хлоя і кинула у сумочку.

Я відмовилася від цього дорогого подарунку і просто пішла на танцпол, беручи під руку дівчат.

Ми танцювали, сміялися і просто проводили класно час.Не знаю хто там ді-джей, але йому я б поставила 5 зірок.У нього був прекрасний смак на пісні, які лунали з колонок.Хлоя і Еміллі захотіли щось випити, так як пересохло горло від сміху і крику.Я залишилася далі танцювати, сказавши їм, що почекаю тут.

Коли Сабріна залишилася без своєї компанії, вона не відчувала, що не може без них.Пісня ніби ейфорія пролунала.Вона впевнено танцювали і пофіг, що можливо на неї дивилися, як на неадекватну.Дівчина відчувала своє тіло і випустила все що було всередині.

Все було класно, до того моменту, поки вона не відчула чиїсь руки на її плечах.Сабріна розвернулася та побачила хлопця.

- привіт, красуне)

Хижак із трояндоюWhere stories live. Discover now