- Я люблю тебе! - викрикнув Зейн. Я стояла в шоці і не знала як реагувати.
- Можеш нічого не говорити, я знаю, що це невзаємно. Але я не можу викинути тебе з голови, ти розумієш? Я так сильно закохався. Я так тебе ревную, коли бачу як ти спілкуєшся з іншими хлопцями. Я хочу щоб ти була тільки моя! Моя!
Зейн кричав і виглядав таким подавленим. Він мені дуже подобався, невже він цього не бачив?
- Твоя - тихо сказала я.
Він подивився на мене не розуміючи, що я сказала.
- Я твоя! - сказала я уже голосніше.
Зейн ще хвилину дивився на мене і не розумів чи правду я кажу. Потім він швидко підійшов до мене і міцно обняв.
- Скажи ще раз. - сказав Зейн.
- Я твоя, ти мені подобаєшся, Зейн! - прошепотіла я і обняла його у відповідь.
Зейн подивився в мої очі і поцілував мене! Так, саме він вкрав мій перший поцілунок. Всередині все перевернулося від його дотику до моїх губ, я обережно відповіла йому. Я ніколи не забуду цей поцілунок!