Дзі Хань був довгий час приголомшений, а потім раптово зробив крок назад і гордо промовив:
— Я не піду.
Решта були далеко і не чули про що вони говорили. Всі вони були спантеличені, тільки Вень Дзіншань засміявся.
Джао Дзяньґвей почувався ображеним.
Дзі Хань сердито стиснув зуби:
— Не забудь, що через два місяці у нас запланований вирішальний бій на вершині гори Меча.
Джао Дзяньґвей:
— …Га?
Дзі Хань:
— Якщо ти програєш, титул фехтувальника номер один в Дзянху буде належати мені.
Джао Дзяньґвей ображено відповів:
— Тоді поки я порозмірковую над своїми помилками…
Дзі Хань холодно промовив:
— Якщо ти не прийдеш, ти автоматично програєш.
Джао Дзяньґвей був ще більше засмученим:
— Я прийду.
Дзі Хань глузливо відповів:
— Запам'ятай.
Джао Дзяньґвей зазсміявся, після чого слово за словом промовив:
— Добре, я запам'ятаю.
__________________________________
╰(*'︶'*)╯♡