До кімнати увійшла старша служниця з мішечком цукатів.
Вона якусь мить здивовано дивилась на порожню миску з ліками, а потім трохи розлютилась.
— Дзяоджу, ви все ще не хочете правильно приймати ліки. – сердито сказала старша служниця. — Куди ви вилили ліки? Скільки разів ця слуга вам казала, що якщо ви виллєте ліки у вазон, квітка помре?!
Дзі Хань:
— Я не...
Після цього старша служниця ще більше розлютилася:
— Ви все ще балакаєте!? Дзяоджу, вам не стане краще, якщо ви не питимете ліки!
Дзі Хань сказав:
— Я справді їх випив...
Старша служниця сказала:
— У минулому, коли ви були поранені, ви випивали миску ліків принаймні за півгодини. Однак, коли сьогодні ця слуга пішла за цукатами, й повернулась, миска з ліками вже порожня. Ви, напевно, таємно все вилили!
Дзі Хань замовк. Він надувся, виглядаючи дуже засмученим.
Джао Дзяньґвею нічого не залишалося, як пояснити їй:
— Він справді все випив...
Старша служниця все ще сумнівалася:
— Джао-ґондзи, не потрібно допомагати йому обманювати.
Джао Дзяньґвей не знав сміятися йому чи плакати:
— Я хочу, щоб йому швидше стало краще, тож навіщо мені допомагати йому обманювати?
Служниця сказала:
— Тоді... Дзяоджу справді випив ліки?
Джао Дзяньґвей:
— Так.
Старша служниця, здавалося, повірила йому, вона кліпнула очима й сказала:
— Рідко можна побачити, що володар секти так ефективно п’є ліки. Сила кохання справді велика.
Джао Дзяньґвей:
— ...
Дзі Хань:
— ...
Сила бажання не втратити обличчя ще більша.
Старша служниця сказала:
— Джао-ґондзи, у цієї слуги є прохання.
Джао Дзяньґвей був здивований:
— Щось не так?
Обличчя старшої служниці було серйозним:
— Я дуже прошу, щоб ти й надалі допомагав Дзяоджу пити ліки!
Джао Дзяньґвей:
— ...
Дзі Хань:
— ...
Дзі Хань:
— Я не хочу!!!
__________________________________
╰(*'︶'*)╯♡