Дзі Хань раптом сказав:
— Я з легкістю можу прийняти тебе до секти.
Дуже добре! Частину плану здійснено!
Джао Дзяньґвей:
— Як?
Дзі Хань:
— Якщо ти погодишся на двобій, я прийму тебе до секти.
Джао Дзяньґвей:
— ...
Він не очікував, що Диявол вчепиться в цей двобій.
Схоже, що ця битва має відбутися.
— Обирай час і місце. – сказав Дзі Хань. — Тобі потрібно лише битися, а я обов’язково прийду на зустріч.
Джао Дзяньґвей мовчав.
Дзі Хань засміявся:
— Невже фехтувальник номер один не наважиться битися?
Цей кріт ненадійний.
Йому не написали відповіді на подібну репліку, тому відповідати далі доведеться самостійно.
Дзі Хань:
— То як?
Джао Дзяньґвей сказав:
— Я згоден.
Дзі Хань одразу підскочив зі свого місця. Він припідняв однією рукою довгий меч простої форми, який висів на його талії. Його холодні, як багаторічна крига, очі дивилися на Джао Дзяньґвея. В них був натяк на нестримне хвилювання:
— Витягни свій меч!
Джао Дзяньґвей все ще не рухався.
Він повільно налив собі чашку чаю.
Джао Дзяньґвей ніколи не вживав би алкоголю. Випивка затуплювала реакцію людей. У двобої між майстрами переможець міг бути визначений миттєво. Важко було б утримати титул найкращого фехтувальника. Йому потрібно було тримати себе на висоті в будь-який час.
У Дзі Ханя піднялася брова, він запитав:
— Чому б тобі не витягнути меч?
Джао Дзяньґвей подивився на нього й сказав:
— Я просто хочу знати, чи мають слова, сказані лідером секти Демонів, цінність?
Дзі Хань нахмурився:
— Звичайно...
Джао Дзяньґвей сказав:
— Дуже добре.
Він випив чай із чашки та сказав:
— Ти сказав, що я можу вибрати час і місце. Тоді я вибираю через рік.
Йому повинно вистачити року, щоб спокусити Дзі Ханя, і цього повинно бути достатньо, щоб альянс відновив свої сили.
Дзі Хань на мить був приголомшений, його обличчя одразу стало похмурим:
— Ти блазнюєш?
Джао Дзяньґвей:
— Хіба ти не сказав, що я обираю час і місце?
Дзі Хань:
— ...Так.
Джао Дзяньґвей:
— Слова лідера секти мають цінність?
Дзі Хань скрипнув зубами:
— Так.
Джао Дзяньґвей:
— Дуже добре. Через рік на вершині гори Меча.
Дзі Хань:
— Га?
Дзі Хань замовк.
Він налив собі ще одну склянку вина. Його обличчя було жахливо похмурим.
Джао Дзяньґвей зітхнув від полегшення.
Він дуже радий, що цей лідер ще такий молодий, і хоч у нього глибокі думки, але йому все ще не вистачає деякого досвіду.
Перший крок зроблено.
Дзі Хань раптом підвівся, щоб вийти.
Джао Дзяньґвей поспішно пішов слідом.
Дзі Хань холодно глянув на нього:
— Чому ти йдеш за мною?
Джао Дзяньґвей:
— Ти обіцяв прийняти мене в свою секту.
Дзі Хань запитав:
— Коли це я обіцяв?
Джао Дзяньґвей був здивований:
— Ти чітко сказав...
Дзі Хань перебив його:
— Я сказав, що прийму тебе після двобою. Оскільки він запланований на наступний рік, прийди до мене через рік, і я відвезу тебе до секти.
Джао Дзяньґвей:
— ...
Дуже добре. Він так швидко навчився.
Тоді він може лише безсоромно діяти.
Джао Дзяньґвей:
— Я ж сказав, що ти не зможеш мене позбутися.
Дзі Хань відповів:
— Я знаю.
Джао Дзяньґвей:
— Якщо ти не візьмеш мене з собою, я просто послідую за тобою.
Дзі Хань вказав на візника, який чекав за дверима:
— Що ти думаєш про його навички з того, що ти побачив?
Джао Дзяньґвей не знає чому, але він тільки зараз помітив, що цей візник був майстром і здавалося, в нього десятилітній досвід практики, тому він припустив, що його внутрішня сила зовсім не низька.
Дзі Хань сказав:
— Він тренувався більше 30 років. Якщо він захоче закричати на всю вулицю, я боюся, що це почують більшість людей у місті.
Джао Дзяньґвей нахмурився:
— До чого ти це говориш?
Дзі Хань сказав:
— Ти можеш знову піти за мною. Але, якщо ти зробиш хоч півкроку, я негайно дозволю йому вийти на вулицю й закричати.
Джао Дзяньґвей:
— Яке це має відношення до мене?
Дзі Хань:
— Наприклад, він може закричати: «Джао Дася обрізаний рукав». Що думаєш?
Джао Дзяньґвей:
— Ти...
Дзі Хань:
— Я недалеко бачив декількох праведників.
Джао Дзяньґвей:
— ...
Дзі Хань саркастично продовжив:
— Джао Дася, будь ласка, продовжуй слідувати за мною.
Джао Дзяньґвей:
— ...
Він зможе.
Це всього лише п'єса.
__________________________________
╰(*'︶'*)╯♡