Океани світла і моря любові
Куди пірнають люди у часи незгоди.
Де високі хвилі - змивають жалі
Там, де збуваються мрії твої.
Дельфіни друзі й перлини щастя
У рифах коралів, знайдеш зорі ясні.
Русалкою линеш на пошуки дива
І буде в тобі незгасаюча віра.
У води, які не мають меж
У сили свої, які віднайдеш.
У темних глибинах світу на дні,
На берегах , невідомих землі.
Течія закружляє з тобою щодуху
Солона вода замість сліз на щоках.
Тобі варто набрати побільше повітря
Закрити очі, відпустити страх.
Той страх, що так сильно зжимає груди
І руки, які постійно тремтять.
Коли вуста застигають розкриті,
Коли залишається відчай і жах.
І люди чужі серед чужих
І літери важко зібрати в слова,
А звуки стають відголосками тиш
І ти забуваєш власне ім'я.
Коли похиливши голову йдеш,
Туди, де тебе, давно, не чекають
Коли приходиш і знову тікаєш
Туди, де про тебе забули давно.
Дитиною хочеш кричати щосили
Але, як дорослий сумлінно мовчиш.
Збираєш по краплях, гордість до купи,
А вона розіллється дощем.
Ти впадеш на коліна
І підставиш долоні
Може із неба
Ще, щось впаде.