Сьогодні тепло і весна дурманить
Сонце бавиться і просто на душі
Скоро загояться будь-які рани
Зникнуть, як сніг після довгих зим.
Все розчиняється в просторі часу
Тимчасові і наші жалі
Ми люди живемо години
А плачемо дні напроліт.
Дай боже нам мудрості більше
Щоб сміялись, як діти малі
Не ховали в собі образи
Відпускали їх по-весні.
Дай нам любові до ближніх
Милосердя нужденним усім
Хай добро укриває землю
І піснями наповниться світ.
Висохне річка печалі
Розільється радісті дзвін
Запах конвалій у лісі
Наповнить наші думки.
Збудуться мрії таємні
І ми загадаєм нові
Запустим далеко у небо
Грайливий, повітряний змій.
