Очі не бачать, що бачить душа,
Серце не знає, як плаче вона,
Знає лиш серце, за ким потужило,
В її очах синіх вік свій прожило,
В її очах синіх зосталась душа,
В моїх сльозних ночах, сумного вірша,
Я один у кімнаті зі мною лиш спогад,
Ти моя лиш сьогодні, а завтра -нікого,
Я сам помираю від суму німого,
Ми разом із жовтнем тонули в тузі,
Ми разом із листям зів'яли усі,
Ми разом із літом, минули віки,
Нас разом немає, ми тільки такі,
О Бог мій! За очі її я б помер,
Без них я не знаю, як жити тепер
За своїми очима знайшов просту душу
Любов'ю чи страхом наповнити мушу,
Наповнив я осінню очі свої,
Вони вже пов'яли як жовкли гаї,
Мені жаль паперу, його чистоту,
Коли пишу в нього свою
Пустоту ....
أنت تقرأ
Холодна осінь
عشوائيЗбірка віршів про кохання та страждання . За 2 роки я піднабрав у кількості віршів. Деякі будуть тут. Це моя друга збірка віршів, я довго їх писав, всі вони з різних періодів мого житя. Я не грамотний, читайте не очима, читайте душею, буду дуже рад...
