Янгол, що втратив крила

Пролог

Пролог

- Янгол...
Це прекрасне небесне створіння з білими крильми. Створіння, що споконвіку допомагало людям. Ми ніколи їх не помічаємо і рідко буваємо їм вдячними. Бо приймаємо все як належне. Чи може янгол втратити крила? Мабуть, ні. Хоча... Хто знає...

Серед людей на землі живе тисяча янголів в людській подобі. Ми навіть не побачимо їхніх крил, але можемо запросто в них їх забрати. Присвоїти собі. Вирвати з коренем. Це єдине, що відрізняє людей від янголів. Янгол ніколи не присвоїть чуже. Ніколи не забере у людини те, що для неї найдорожче. Бо янголи мають почуття справедливості.

Нікому не живеться легко. Навіть янголам. Особливо янголам. Вони, як і люди, мають підкорюватися правилам і діяти за сценарієм. Та справа в тому, що, навідміну від людей, янголи рідко порушують правила. Знову ж таки, те саме почуття справедливості. І навіть коли це стається, то, швидше за все, це випадковість. Або бажання допомогти. Бо янголи створені допомагати.

- Мамо, а навіщо ти мені це все розповідаєш?

І так щоранку. Маленька Мілана сиділа перед дзеркалом і розглядала власне відображення, а її мама ніжно розчісувала її русяві кіски. Ніжний голос матері, як завжди, розповідав історію про янголів і серце дитини відчувало в ньому любов. Любов до власної справи і... Материнську любов...

- Запам'ятай мої слова, чуєш? Я вірю в те, що в один прекрасний момент ти станеш щасливою. Ти полюбиш того, хто призначений для тебе долею. Але ніхто не кохатиме так, як янгол. Навіть ми з тобою. Навіть так, як нас любить тато. Бо тільки янголи люблять найчистішою любов'ю... Пам'ятай про це...