Будинок

100 3 0
                                    

Поснідавши,всі розійшлися по кімнатам. Я  вирішила оглянути нове місце проживання.Тиру тут, звичайно, не було, натомсть був басейн, велика бібліотека  і  невеличка кімната з ліками, препаратами і якімись хімічними речовинами. Плюс велика кухня, столова, гостинна і спортивна зала.
В підвалі  був винний погреб,  катувальна кімната ( будинок був доволі старим, більшість предметів і механізмів давно не працюють)  і великі двері, ключів до яких в мене не було. Двері були старими, але свіжі подряпини на підлозі вказували на те, що зовсім недавно тут хтось був. Окрім цього, в будинку було 3 спальні кімнати на двох, 5 основних кімнат  на одного і 3 гостьові.

Вийшовши з будинку, я  була вражена дивовижним садом. Білі троянди  вкривали більшу його частину, а чорні і темно-червоні кущі змушували закохатися в цей краєвид  з першого погляду. Всередині садка , посеред галявини була гойдалка. Я підійшла і присіла на неї. Сонце вже майже встало. Краплі роси виблискували  на кущах, а спів птахів  створював атмосферу спокою і гармонії з природою.
Раптом я відчула вібрацію, на телефон прийшло повідомлення.

Капітан  Т.Н.

" Сьогодні в кафе " Таказава". 4:00 ночі. Пояснення на місці."

P.SПостарайся, аби про це ніхто не знав.

Чудово! Залишилось лише дочекатись ночі.

Холодній раняшній вітер змусив мене задуматись стосовно прогулянок в саду без куртки в одній майці. Задумавшись на секунду я встала і пішла до будинку.

Мої нові сусідки  знайшли  чим себе зайняти.

Юма плонувала перетворити  медичний кабінет на  лабораторію, всі її хімікати з минулої роботи повинні перевезти за декілька днів.

Фіна взялася перебирати книги в бібліотеці, коли ж їй набридло, вона почала гратися зі своїм зайченям ( створивши в повітрі  з хмаринок чайний столик, два стільціті чайний сервіз вона посадила на одного зайченя, на друге сіла сама і чаювала) .

Нана завар' ювала чай на кухні, потім вирішила приготовити до нього кекси.

Міка спершу страждало стосовно відсутності в будинку тиру, а потім  вирішила пробігтися, оглянути територію.

Я ж  спочатку вз' ялася витирати пил, миті підлогу і провітрювати всі кімнати. Потім сиділа в кріслі і читала якийсь підлітковий роман.

Звичайно, якби в нас були ВСІ наші валізи ми б   точно не сумували ( ще раз наголошую, що поїздка була неочікуваною. Ні, ми звичайно знали, що на протязі декількох тижнів будемо змушені переїхать і жити разом, ми навіть знали імена один одної, але ж ніхто не очікувавт того, що до нас ввірвуться в три години ночі і сонних, практично не одягнених відвезуть сюди)Наші речі обіцяли привезти протягом декількох днів.

Міка повернулася, і всі ми, дочекавшись вечері, сиділи за столом.

- Скажіть, з кимось із вас намагалися зв' язатися?

Юма оглянула всіх присутніх підозрілим поглядом і, прикидаючись дурочкой й натягнувши на себе фальшиву посмішку, продовжила:

- А то я свій телефон забула! Ну ви ж розумієте. Ніч, спокій, і раптом якісь чоловіки з автоматами беруть тебе і виносять в чаму є з будинку, саджають в авто і везуть чорт зна куди.

- Та сама фігня!

Міка аж підстрибнула.

- Я теж не встигла вз' яти телефон.

Нана глянула на Фіну.

-  Я не користуюся телефоном.

Вона навіть  не відірвала погляду від тарілки.

- На другому поверсі є домашній телефон. Робочій. Якщо з нами захочуть зв' язатися, я впевнена, вони знайдуть спосіб. В крайньом випадку відправлять нам поштового голуба з запиской.

Я встала і ,  попрямувавши на кухню, продовжила:

- Я принесу чаю!

Завтра, можливо,  нова частина.❇⭐

Дьявольские возлюбленные Where stories live. Discover now