Розділ 8. Лісова зустріч

37 16 3
                                    

Думки... Вони були всюди. Вони наче відбивались від темряви, що оточувала її, поки не зникали безслідно назавжди.

- Де я?

- Де я? Де я? Де я?... - долинуло звідусіль.

- Хто тут?

- Хто тут? Хто тут?.. - відкликнулась темрява.

- Лише ехо.

- Лише ехо. Лише ехо...

- Невже я померла?

- Невже я померла? Невже я померла?...

- Чому так темно?

- Чому так темно? Чому так темно?...

Темрява почала відступати, наче послухалась дівчини і потрохи виконує її побажання. Наприкінці запанувало яскраве світло.

- Занадто яскраво. - поскаржилась вона, хоч це оточення прийшло з неабиякою легкістю, наче дівчина позбулась чогось.

Наче по помаху чарівної палички, світло почало відступати. І знов запанувала та непроглядна темрява, з якої і все почалось.

- Ех, то затемно, то засвітло. Ніякої рівноваги.

Ще не встигла темрява відбити думку, як все зникло і появився світ. Реальний світ.

Все було розмите, оскільки очі ще не привикли до світла.

Дівчина хотіла роздивитися ту постать. Але все, що могла побачити - велику білу нечітку постать.

Потрохи постать ставала все чіткішою і чіткішою, розвиднювалися розмиті риси коня.

Згодом вона розгледіла ту істоту.

- Єдиноріг?! - ледь не викрикнула вона побачивши білого коня з білосніжною гривою і рогом, що сріблясто виблискував.

Земля віддавала свій холод дівчині, що розляглась на ній. Все ж таки не найкраща ідея лягти на неї, але краще ніж втратити свідомість стоячи й боляче вдаритись під час падіння.

Марінет спробувала підвестися, але в очах потемніло, тому просто сіла.

- Нарешті ти отямилися. Невже ти не знаєш, що ходити в Чарівний ліс одному небезпечно? - сказав він.

- Не знаю.

- Тому знай! Ходити тут небезпечно одному. Цей ліс кишить пастками, подібними на ту, в яку ти потрапила. - суворо мовив він.

- А чому тут є пастки?

- Ці пастки для того, щоб ніхто не завдав шкоди цьому дереву, - він вказав на найбільше дерево. - Воно найстарше дерево лісу і всієї планети. Й має неабияку магічну силу, тому його листки використовують в зіллях. І ще верхівка цього дерева є домівкою для фей.

Мій дивовижний кітWhere stories live. Discover now