Майже дорослі

Частина 4

Після 7 нудних уроків Белла з Орестом пішли гуляти. Тому Олівія, Дін і Габ теж вирішили пройтись.
- Куди ідемо? - запитав Габ
- В кіно - я чула там вийшла дуууже крута страшилка.
- Ніііі - простогнав Дін - давайте в парк з атракціонами.
- Давайте перше у кіно - я покажу вам як нам пройти трьом, заплативши за одного
- Ну давай - з непідробною цікавістю відповів Габ.
- Ну ок, але якщо ми пападемось.....
- Ні, тому що ви зі мною - промовила Оливка
POV Белла
- Куди йдемо? - стараючись не показувати своє хвилювання сказала Белла
- Побачиш, це буде сюрприз.
Орест взяв за руку Беллу і вона відчула, як тепло розійшлося по її тілу. Вперше після втрати батьків вона розслабилась.
- Ти звідки приїхала?
- З країни Оз. Я старшна чаклунка, яка тебе зачарує і ти станеш моїм.
- Я вже твій і я тебе не боюсь.
- А треба.
Вони впали на мокре листя і лежали, розмовляли про все на світі.
- Де ти був 6 років тому.
- Чекав на тебе.
Орест нахилився і ніжно поцілував Беллу. Так, наче боявся її втратити. А Белла так вчепилась у його уста, що зрозуміла: 'він мій і я його нікому не віддам'.
  POV Габріель
- Ну мені цікаво як ти хочеш це зробити.
- Отже план такий: я купляю білет, підходжу з ним до тої тьоті, яка всіх впускає. Відволікаю її, а ви за той час пробігаєте в зал. Але потрібно прийти раніше, щоб попасти в зал першими.
- Нашо? - ми ж не побачимо, які місця зайняті.
- Просто вже ближче до сеансу стоять двоє людей перед входом.
- Ну давайте, мені це вже подобається.

             *****************
- Мам, тат я вдома - сказав Габ.
- А де сестру загубив? - сказала мама.
- А вона ще не вернулась?
- Ні.
- Хай тільки попробує переступити поріг цієї хати - крізь зуби прошипів батько.
- Не зліться на неї.
- Ану закрий свій рот! Ми краше знаємо що робити. Пішов у кімнату!
- А вечеря?
- Обійдешся.
Поки Габ йшов у кімнату, він побачив , як у двері забігла щаслива Белла.
- Я тобі покажу, як вертатися до дому пізно - тато зірвався, підбіг до неї і дав їй сильного ляпаса.
- Але тільки 9!
- Не смій її торкатися!
  Тато замахнувся і на Габа, але вони з сестрою встигли втекти.
- Не плач, дай подивитись - Белла забрала руку від щоки, на якій виднівся синяк.
- Погано, я піду за льодом.
- Ні! Вони сидять на кухні! Забудь. Дякую, що заступився. У відповідь Габ лише в'яло посміхнувся.
- Батьки сьогодні не в настрої.
- Вони НЕ НАШІ БАТЬКИ. Наші батьки загинули 6 років тому в пожежі.
-Все буде ок, ще 2 роки і ми можемо з'їхати.
- Куди!? Ми не маємо нічого.
- Я щось придумаю, обіцяю.
Габ міцно обійняв сестру і вона заснула на його плечі
         
                 *************
- Сестричко, вставай - Габріель легенько погладив її по голові.
Вона пробурмутіла щось накштал 'а що, вже ранок?'
- Пора збиратися до школи - Белла подивилася на брата вдячним поглядом і встала. Підійшла до дзеркала і скрикнула. На її ніжному обличчі був великий, зовсім не ніжний, синець. Вона взяла тоналку і товстим шаром нанесла її на болюче місце.
- Щось сталося?
- Ні все добре - витираючи сльози з очей сказала Белла - йдемо?
- Тихо, не гупай.
- Пішли вже.