Сіра мишка, чи вже ні?

Щось пішло не так...

Привіт всім! Для початку хочу вибачитися за таку довгу відсутність..)

А тепер глава))))

Сидячи тихо в машині Єгора я відчуваю його погляд на собі, але так і не наважилася подивитися в його сторону. Він мене підвозить додому після ще одного тренування... Чому? Тому що, через його вправи я потянула м'язи на правій нозі і не маю бажання пішки йти додому. Бачу знайому вулицю, будинку і розумію, що ось-ось буду дома, візьму чогось смачненького з холодильника, включу на ноутбуці якийсь фільм і спокійно проведу цей вечір. Машина загальмувала і я зраділа тому, що зовсім скоро опинюся в ліжечку.

- Пока, - сказала на прощання цьому "дуже хорошому" хлопцю і відкрила двері машини. Хотіла стати на ноги, але мене підхватили на руки. І як він так швидко встиг?

- Дурак, постав мене на землю, я й сама в змозі йти! - Але у відповідь тиша. - Ти чуєш, що я тобі говорю? Еей... - я звичайно розумію, що він чудово мене чує і зараз з його сторони просто йде, чистої води, ігнор, але для надійності я вирішила помахати перед його лицем рукою. Єгор посміхнувся, але нічого не сказав. Хамство...

Ми дійшли до вхідних дверей, ну як ми, мене донесли до вхідних дверей і нарешті поставили. Біль "пройшлася" по нозі, але я швидко перенесла рівновагу на ліву і знову відчувала себе більш-менш комфортно, дістала із портфеля ключі і відкрила двері будинку.

- Дякую, що доніс, тепер можеш іти. - Ну дійсно, чому він ще й досі стоїть біля мене?

- Я хочу винагороду, за те, що тількищо доніс таку жирну тошку.

- Ти нормальний? По-перше, я не жирна тушка, по-друге, я не просила тебе нести мене, а по-третє, ти сам винен в тому, що... - не встигла я сказати все що хотіла, як він уже зайшов у мій дім, роззувся і пішов на кухню. 

Мене навіть не цікавить звідки він знає, де знаходиться в моєму домі кухня, мене цікавить лише те, чому він такий наглий! Моє покалічене тіло мовчки пошкандибало за ним, коли ми опинилися на кухні то я сіла на табурет, а містер наглість стояв зпершись на барну стійку і дивився на мене. Я вже казала, що він мене бісить?

- Раз ти вже тут, то я хочу чаю, - сказала я. ну дійсно нехай ділом займеться.

- Добре. - він включив чайник.

- Знаєш, тобі іноді рота не можна закрити, а зараз ти постійно мовчиш, приперся до мене до дому, ти взагалі нормальний?