Лабіринт між двох світів|||Тимчасово Заморожена

Розділ 11

    Коли хлопці добігли до школи вони помітили , що не вистачає Ярослава. Юнаки вирішили, що він просто відстав від них. Через п'ятнадцять хвилин чекання, ніхто так і не прийшов. Раптом Артур згадав, що він чув, коли вони тікали, як Ярослав його кликав.

— Хлопці,― озвався він,― я мабуть здогадуюсь чому Ярослава ще й досі немає.

— Чому ж? ― запитав його Максим.

— Та тому, що його спіймали коли ми тікали.

— М-да...і що нам тепер робити? Пан Рувим нас приб'є!—запанікував хлопець.

— Не знаю. Але потрібно піти попередити його. Хто піде зі мною?― запитав Артур у хлопці. Всі стояли ні в тих, ні в сих. Ніхто не хотів йти до батька Ярослава, бо боялися його.― Та ну вас, я й сам піду!―крикнув він і пішов.

«Чому вони всі так бояться його батька? Що ж тут такого? Ну подумаєш, покричить трішки. Покличе батьків. І все.» ― Йшовши до будинку Ярослава думав Артур.

Коли Артур прийшов до будинку Ярослава, він постукав у двері будинку. В будівлі було тихо, але через декілька хвилин він почув кроки і вже через декілька секунд двері відкрила служниця.

— Доброго вечора,― привітався з нею Артур.― А чи можна покликати пана Дніпренка.

— Вибачте, але пана Ярослава немає вдома. ― відповіла служниці, і хотіла було закрити двері, але Артур її зупинив.

— Але я до пана Рувима,―відповів швидко хлопець, і подивився на служницю.

— Ну... тоді можете зайти,― відповіла жінка, і пропустила гостя.

Коли Артур зайшов до будинку, він кілька секунд тупцяв на місці, не осмілюючись зайти до вітальні, де його чекає Рувим Дніпренко.

Рувим Дніпренко шанована особа в місті. Його родина, відома на все місто тим, що завжди допомагали бідним людям, допомагали розвиватися медицині. Його батько працював у міській лікарні, помагав пораненим магам, яким не допомагала магія зцілення. Але Рувим був не таким, як його батько. Рувим прагнув до влади, був жорстоким, завжди знаходив вигоду для себе, а на інших йому було начхати.

Всі жителі міста боялися його. Завжди підлещувалися до нього, щоб він не згубив їх.

Навколо Рувима завжди крутилися дівчата, але він нікого не наближав до себе надто близько. В молодому віці він одружився на багатій дівчині. Хоч вони і не були закоханні один в одного, але змогли тривалий час зберігати сім'ю і навіть народити дитину. Через деякий час, по невідомим причинам, помирає матір Ярослава, але Рувим довго не носив жалобу, а відразу ж знайшов іншу жінку. Пройшло п'ять років він стає мером міста. Після цього Рувим, став відомим тим, що нікого не жалів. Маги почали ще більше його боятися..